Для вступу України в ЄС Угорщина висунула власний «список вимог» з 11 пунктів
Джерело: “Європейська правда”
25 червня віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина під час виступу на конференції повідомила, що Угорщина висунула фактичний перелік із 11 вимог для вступу України до ЄС.
Будапешт представив перелік з 11 пунктів, котрі містять питання посилення захисту прав національних меншин в Україні.
Стефанішина зауважила, що нині сторони ведуть двосторонні дискусії стосовно цих пропозицій. І зазначила, що Україна готова посилювати захист прав нацменшин та втілювати кроки, “погоджені в межах діалогу і на основі відповідних угод з Угорщиною, добросовісно і як внесок у взаємне розуміння, довіру та повагу”.
В ЄП стверджують, що знайшли та переглянули документи щодо угорського ультиматуму. Зауваживши, що вони “дійсно тривожні”.
Схоже, що цього разу Угорщина дійсно перетнула “червоні лінії”, – вважають журналісти.
Фактично всі пункти формально стосуються угорської меншини. Зокрема Угорщина закликає скасувати все те законодавство, яке стосується меншин, ухвалене після Революції Гідності, і повернутися до стану за часів Януковича. Як пояснили журналісти, це якщо “узагальнено”.
Водночас у матеріалі мовиться, що деякі компромісні пункти справді варто розглянути, аби угорці “відчували себе повноцінними громадянами” та не зазнавали утисків. Так, майже половину з 11 пунктів становить “освітній блок”.
Проте решта зауважень угорської сторони викликає занепокоєння.
Народний депутат Ярослав Железняк також прокоментував список із 11 вимог Угорщини для початку переговорів про вступ України в ЄС.
Зокрема він виокремив як неприпустимі:
- Визнання шкіл навіть з одним угорським класом як угорських шкіл.
- Скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською.
- Внесення змін до виборчого законодавства для забезпечення представництва угорців у Верховній Раді.
- Зняття вимоги до державних діячів знати державну мову, дозволяючи їм використовувати угорську.
Железняк зауважив, що тут важливий момент, що “як такого дедлайну немає” і нагадав, що це вимоги Угорщини, а не ЄС. Проте, додав, що країна зможе шантажувати Україну цими питаннями у майбутньому.
Зауважимо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС. Водночас він розкритикував цей процес, який розпочинається сьогодні в Люксембурзі.
Угорщина не згодна з цим процесом вступу, але ми не блокуємо його і підтримуємо початок переговорів, – заявив він.
За його словами, переговори – це “суто політично мотивований процес”.
Але спочатку ми маємо вивчити, якими будуть наслідки, якщо ми приймемо країну, що перебуває у стані війни, чиї кордони не уточнено на практиці, – додав прем’єр країни.
- Угорщина отримала від ЄС угоду щодо відмови від допомоги Україні, але за умови неблокування рішень інших союзників. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель розповів, що Будапешт відмовився від цього. За його словами, угода була подібною до тієї, яку НАТО уклало з прем’єр-міністром країни Віктором Орбаном. Згідно з нею, Будапешт не братиме участі в майбутніх рішеннях Альянсу щодо України, але й не блокуватиме їх.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан високо оцінив плани канцлера Олафа Шольца дослідити питання надання притулку у країнах за межами ЄС. Орбан зазначив, що вітає позицію Шольца у пошуку виходу з міграційної кризи.
- Одну з останніх перешкод для нового прем’єр-міністра Марка Рютте на посаді генерального секретаря НАТО подолано. Угорщина припинила свій опір.
Німецька компанія Bosch з метою економії скорочує робочий тиждень та знижує зарплати співробітникам.
Радянські традиції одностайного голосування дали збій на засіданні держдуми РФ 21 листопада, де депутати мали затвердити проєкт російського бюджету на найближчі три роки.
Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.
У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 21 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 174 бойових зіткнення.
Фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.