Для вступу України в ЄС Угорщина висунула власний «список вимог» з 11 пунктів
Джерело: “Європейська правда”
25 червня віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина під час виступу на конференції повідомила, що Угорщина висунула фактичний перелік із 11 вимог для вступу України до ЄС.
Будапешт представив перелік з 11 пунктів, котрі містять питання посилення захисту прав національних меншин в Україні.
Стефанішина зауважила, що нині сторони ведуть двосторонні дискусії стосовно цих пропозицій. І зазначила, що Україна готова посилювати захист прав нацменшин та втілювати кроки, “погоджені в межах діалогу і на основі відповідних угод з Угорщиною, добросовісно і як внесок у взаємне розуміння, довіру та повагу”.
В ЄП стверджують, що знайшли та переглянули документи щодо угорського ультиматуму. Зауваживши, що вони “дійсно тривожні”.
Схоже, що цього разу Угорщина дійсно перетнула “червоні лінії”, – вважають журналісти.
Фактично всі пункти формально стосуються угорської меншини. Зокрема Угорщина закликає скасувати все те законодавство, яке стосується меншин, ухвалене після Революції Гідності, і повернутися до стану за часів Януковича. Як пояснили журналісти, це якщо “узагальнено”.
Водночас у матеріалі мовиться, що деякі компромісні пункти справді варто розглянути, аби угорці “відчували себе повноцінними громадянами” та не зазнавали утисків. Так, майже половину з 11 пунктів становить “освітній блок”.
Проте решта зауважень угорської сторони викликає занепокоєння.
Народний депутат Ярослав Железняк також прокоментував список із 11 вимог Угорщини для початку переговорів про вступ України в ЄС.
Зокрема він виокремив як неприпустимі:
- Визнання шкіл навіть з одним угорським класом як угорських шкіл.
- Скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською.
- Внесення змін до виборчого законодавства для забезпечення представництва угорців у Верховній Раді.
- Зняття вимоги до державних діячів знати державну мову, дозволяючи їм використовувати угорську.
Железняк зауважив, що тут важливий момент, що “як такого дедлайну немає” і нагадав, що це вимоги Угорщини, а не ЄС. Проте, додав, що країна зможе шантажувати Україну цими питаннями у майбутньому.
Зауважимо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС. Водночас він розкритикував цей процес, який розпочинається сьогодні в Люксембурзі.
Угорщина не згодна з цим процесом вступу, але ми не блокуємо його і підтримуємо початок переговорів, – заявив він.
За його словами, переговори – це “суто політично мотивований процес”.
Але спочатку ми маємо вивчити, якими будуть наслідки, якщо ми приймемо країну, що перебуває у стані війни, чиї кордони не уточнено на практиці, – додав прем’єр країни.
- Угорщина отримала від ЄС угоду щодо відмови від допомоги Україні, але за умови неблокування рішень інших союзників. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель розповів, що Будапешт відмовився від цього. За його словами, угода була подібною до тієї, яку НАТО уклало з прем’єр-міністром країни Віктором Орбаном. Згідно з нею, Будапешт не братиме участі в майбутніх рішеннях Альянсу щодо України, але й не блокуватиме їх.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан високо оцінив плани канцлера Олафа Шольца дослідити питання надання притулку у країнах за межами ЄС. Орбан зазначив, що вітає позицію Шольца у пошуку виходу з міграційної кризи.
- Одну з останніх перешкод для нового прем’єр-міністра Марка Рютте на посаді генерального секретаря НАТО подолано. Угорщина припинила свій опір.
Внутрішні сили безпеки ХАМАСу заявили про проведення спеціальної операції проти озброєних угруповань у районі Батн-аль-Самін. За їхніми словами, противник намагався викрасти людей за наказом Ізраїлю, але потрапив у засідку.
Заступник генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що розгляд справи про секс-торгівлю навколо Джеффрі Епштейна офіційно завершено. Попри оприлюднення мільйонів сторінок архіву, прокурори не бачать підстав для нових судових процесів проти ймовірних спільників.
У неділю центр Праги заповнили десятки тисяч протестувальників, які висловили солідарність із президентом Петером Павелом. Глава держави вступив у відкритий конфлікт із урядом через відмову призначати міністра з радикальними поглядами.
Під час офіційного візиту до Китаю Кір Стармер підкреслив необхідність тіснішого союзу з європейськими країнами у безпековій сфері. Лондон розглядає можливість участі у нових ініціативах ЄС, попри розбіжності у фінансових питаннях після Brexit.
Під час виступу в елітному клубі Alfalfa Дональд Трамп знову порушив питання розширення американських кордонів. Як повідомляє The Washington Post, президент жартував про те, що Канада має стати наступним штатом США, а Гренландія об’єктом великої торгівельної угоди.