До 2027 року у Литві дислокуватиметься німецька бригада – Науседа
Джерело: PolskieRadio
21 січня, перебуваючи на зустрічі з главою Польщі Анджеєм Дудою, президент Литви Ґітанас Науседа зауважив, якби в регіоні сталася ескалація, тоді почала б діяти стаття 5 Договору про Північноатлантичний альянс.
Науседа наголосив, що його країна виконала величезну роботу. Зокрема у грудні минулого року Вільнюс підписав з Берліном план розміщення в Литві німецької бригади.
Німецька бригада буде тут присутньою не дистанційно, а фізично перебуватимуть цілі батальйони. Та мовиться не лише про солдатів. Буде також необхідна військова техніка. Я впевнений, що це найкращий спосіб стримувати і демонструвати, що наші союзники захищатимуть нас. Ці плани існують не лише на папері, але й у реальності, — пояснив він.
Так, згідно з домовленістю, армійці ФРН дислокуватимуться в Литві до 2027 року.
Глава Польщі та Литви відзначили у Вільнюсі 161-ті роковини Січневого повстання. Також політики наголошували на необхідності підтримувати Україну у протистоянні російській агресії.
Раніше речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що плани Німеччини розгорнути бригаду в Литві з 2027 року призведуть до “ескалації військової напруженості” між Росією і НАТО. Захарова зробила цей коментар після того, як угода між Німеччиною та Литвою ознаменувала першу постійну дислокацію німецьких військ з часів Другої світової війни.
Домовленість передбачає розміщення постійної німецької бригади чисельністю близько 4800 армійців у Литві, неподалік від кордону з РФ.
Це відбувається на тлі побоювання, що глава РФ Володимир Путін може становити загрозу для країн НАТО. Головнокомандувач армії Бельгії попередив, що Росія може атакувати Молдову та країни Балтії, закликавши Європу бути готовими до війні.
Зауважимо, Німеччина відправить тисячі своїх військових до російського кордону. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус порівняв “історичну” угоду із розміщенням союзних військ у Західній Німеччині, які направили для захисту Західної Європи у разі нападу СРСР під час холодної війни.
Також стало відомо, що Північноатлантичний альянс тимчасово розгорне літаки електронної розвідки та спостереження у Шяуляї, Литва.
З 2025 року Німеччина триматиме 35 тисяч військовослужбовців у стані підвищеної чи високої бойової готовності для реалізації нової стратегії стримування та оборони НАТО, заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус у кулуарах зустрічі НАТО у Брюсселі.
- 9 листопада міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина зміцнить свою армію, аби зробити її опорою стримування та колективної оборони в Європі.
- Німеччина розмістить чотири винищувачі Eurofighter в Румунії для підтримки місії НАТО з контролю за повітрям, починаючи з кінця листопада.
- Німеччина та Велика Британія остаточно позбулися енергетичної залежності від РФ.
- Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна планує значно збільшити закупівлю боєприпасів у 2024 році.
- Канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що Німеччина витрачатиме 2% свого ВВП на оборону.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав росіян зробити все можливе, щоб зупинити війну проти України, зазначивши, що військове протистояння погубить їхню країну.
Китай посилив підтримку Росії у війні проти України у 2025 році та, ймовірно, поглибить співпрацю з Москвою і цього року, заявили західні посадовці, поставивши під сумнів зусилля європейських лідерів щодо поліпшення відносин із Пекіном.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час панельної дискусії на Мюнхенській безпековій конференції розповів про зустріч із псом Патроном під час візиту до України, візит до постраждалих від російських атак регіонів, а також озвучив значні втрати Росії на фронті.
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що питання виживання України як незалежної держави залишається відкритим на тлі посилення російських атак по енергетиці та тиску з боку США з вимогою припинити війну на невигідних умовах.
Журналіст, публіцист та політичний оглядач Віталій Портников прокоментував зв’язок президентських виборів 2019 року з подальшими рішеннями Росії щодо України. За його словами, ключовим фактором була не конкретна особа президента, а те, як результати голосування інтерпретували в Кремлі.