Німеччина обіцяє зробити свою армію «хребтом оборони в Європі»
Джерело: Reuters
9 листопада міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина зміцнить свою армію, аби зробити її опорою стримування та колективної оборони в Європі.
Берлін оприлюднив нові керівні принципи оборонної політики вперше за понад десять років.
У 19-сторінковому документі детально описано, що Zeitenwende — серйозна зміна політики, про яку оголосив канцлер Німеччини Олаф Шольц після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року — означає для роботи Бундесверу.
Як перший крок, Німеччина створила спеціальний фонд на 100 мільярдів євро для закупівлі сучасного озброєння та пообіцяла досягти мети НАТО витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону з 2024 року.
Завдяки Zeitenwende Німеччина стає дорослою країною з точки зору політики безпеки, — наголосив міністр оборони, представляючи керівні принципи, перші з 2011 року, коли Берлін призупинив призов.
Глава Міністерства назвав документ відповіддю Берліна на нову реальність, оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році повернуло війну в Європу та підвищило рівень загрози, чим принципово змінило роль Німеччини та Бундесверу.
Як найбільш густонаселена та економічно сильна країна в центрі Європи, Німеччина повинна бути опорою стримування та колективної оборони в Європі, — пояснив Пісторіус.
Німецькі сили повинні бути переорієнтовані на їх основну місію — надійний захист Німеччини та її союзників — і бути “готовими до війни”, заявив він.
Пісторіус визнав, що зміна потребує часу, і Бундесвер все одно буде змушений визначити пріоритети в осяжному майбутньому після “десятиліть нехтування”, під час яких було відмовлено від необхідних військових структур і можливостей.
Раніше стало відомо, що з 2025 року Німеччина триматиме 35 тисяч військовослужбовців у стані підвищеної чи високої бойової готовності для реалізації нової стратегії стримування та оборони НАТО, заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус у кулуарах зустрічі НАТО у Брюсселі.
- Німеччина розмістить чотири винищувачі Eurofighter в Румунії для підтримки місії НАТО з контролю за повітрям, починаючи з кінця листопада.
- Німеччина та Велика Британія остаточно позбулися енергетичної залежності від РФ.
- 6 вересня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна планує значно збільшити закупівлю боєприпасів у 2024 році, оскільки західні країни намагаються поповнити запаси, вичерпані через допомогу Україні.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що вже наступного року Німеччина витрачатиме 2% свого ВВП на оборону.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.