До 2030 року Росія втратить половину літаків через санкції

Джерело: СЗРУ

Відрізані санкціями від імпорту нових літаків, запчастин і техобслуговування, російські авіакомпанії до 2030 року можуть втратити сотні лайнерів. З парку перевізників вибудуть 109 іноземних літаків і ще 230 радянських машин, яким 40-60 років. Також планується списання понад 200 вертольотів, більшість із яких – російського виробництва.

Як зауважили у повідомленні СЗРУ, нині у російських перевізників 1135 літаків, із них літають лише 1 088 – решту вже розібрано на запчастини. Якщо тенденція збережеться, за п’ять років Росія втратить майже половину цивільного авіапарку.

Основна причина – санкції, які унеможливлюють повне технічне обслуговування іноземної техніки. Для старих радянських літаків Росавіація просто продовжує термін служби до 60 років, не враховуючи фактичний технічний стан. Також подовжено ресурс двигунів SaM-146 для “Суперджетів”.

Державні плани РФ наростити власне виробництво не виконуються: у 2022–2025 роках російський флот поповнився лише 13 новими літаками замість запланованих понад 120. У 2025 році з 15 запланованих до здачі бортів авіазаводи спромоглися передати лише один.

Відтак, щоб компенсувати нестачу, Москва намагається орендувати літаки за кордоном. Після відмов Казахстану, Катару, Кувейту та Ефіопії, авіакомпанії почали використовувати внутрішні резерви. Вантажна компанія “Волга-Днепр” передала “Аерофлоту” вісім Boeing, котрі розберуть на запчастини для підтримки решти флоту.

На тлі технічного занепаду зростає міжнародний тиск. ІКАО у своїй резолюції звинуватила РФ у дестабілізації глобальної авіанавігації через систематичні перешкоди GPS і закликала припинити порушення міжнародного авіаційного права.

Варто також додати, що російські цивільні літаки, які мали замінити Boeing і Airbus після запровадження західних санкцій, суттєво подорожчали, хоча серійне виробництво досі не розпочалося. Про це свідчить протокол наради у мінтрансі РФ за участю представників авіакомпаній, держкорпорації РФ “Ростех”, Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та Росавіації.

За останні два роки ціни на літаки зросли на 45–70%.

Так, середньомагістральний вузькофюзеляжний МС-21 тепер коштує 7,6 млрд рублів, тоді як улітку 2023 року його оцінювали у 4,3–4,6 млрд. Турбогвинтовий Іл-114-300 подорожчав з 1,44 млрд до 2,6 млрд рублів. Водночас міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов раніше зазначав, що перші три літаки цієї моделі коштуватимуть по 4 млрд рублів за одиницю.

Також зросла вартість легкого літака ЛМС-901 “Байкал” — з 178 млн до 315–320 млн рублів. Його виробництво не вдалося налагодити, навіть попри доручення глави РФ Володимира Путіна прискорити процес.

У держкорпорації РФ “Ростех”, яка відповідає за випуск літаків, заявили, що раніше озвучені ціни були лише попередніми й не враховували нинішньої економічної ситуації. За словами представника компанії, дорожчає все — від матеріалів до електроніки.

Директор з інформаційної політики та корпоративних комунікацій Smartavia Віктор Аношкін наголосив, що вартість володіння літаком — один із ключових чинників для авіакомпаній і висока ціна негативно впливає на економіку перевезень.

У протоколі наради зазначили, що вартість літаків має бути співставною з іноземними аналогами, тоді як фінансова модель — підтверджувати повернення коштів ФНБ.

Додамо, 19 травня польська митниця вилучила 5 тонн підсанкційних шин для літаків Boeing, котрі мали пройти транзитом через Білорусь до Росії.

Зауважується, що шини задекларували у документах як продукцію для легкових авто та автобусів, проте, вже під час перевірки з’ясувалося, що вони призначені для цивільних літаків Boeing. Відправником вантажу вказана іспанська компанія, а отримувачем — компанія з Азербайджану. Польська сторона конфіскувала весь підсанкційний товар.

Російська цивільна авіація стала частіше зіштовхуватися з технічними проблемами після того, як західні санкції відрізали її від обслуговування лайнерів та постачання оригінальних запчастин. Щоб підтримувати літаки у робочому стані, росавіація роздала авіакомпаніям сертифікати розробників авіатехніки. Це дозволило перевізникам самостійно проводити ремонт суден, після чого вони почали розбирати деякі літаки на комплектуючі для обслуговування іншої частини свого парку.

З весни 2022 російські авіакомпанії вимагають від персоналу не вносити дефекти техніки в бортові журнали, внаслідок чого літаки часто літають несправними. Окрім того, стало відомо, що пілоти “Аэрофлот” почали відключати гальма, які відмовили, через неможливість їх замінити.

Росія продовжує імпортувати іноземні літаки, порушуючи санкції США та ЄС. З початку 2024 року до країни ввезли щонайменше 28 повітряних суден, включно з пасажирськими Bombardier, Airbus і Boeing.
Літаки російських авіакомпаній, що залишилися без технічного обслуговування через західні санкції, введені за повномасштабне вторгнення в Україну, продовжують ламатися під час польоту. Зокрема 2 грудня борт Airbus А321 “Аэрофлота”, що летів із Санкт-Петербурга до Москви, запросив аварійну посадку в аеропорту Шереметьєво. Рішення про екстрене приземлення було прийняте через відмову лівого двигуна.
За даними ЗМІ, Росія просить у США дозвіл на придбання літаків Boeing за кошти зі своїх суверенних активів, які заморозили у Штатах та Європі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

До 2030 року Росія втратить майже половину цивільного авіапарку – розвідка