До акцій проти імміграційного закону у Франції долучилися 150 тисяч людей

Джерело: France info

У неділю, 21 січня, близько 150 тисяч французів вийшли на демонстрації, вимагаючи скасування ухваленого парламентом, але ще не затвердженого Конституційною радою імміграційного закону.

“Нас було 25 000 у Парижі, 10 000 у Марселі, 6 000 у Ліоні, 5 000 у Нанті, Ліллі і Греноблі, а також 80 у Груа і 85 – у Бель-Оле”, – розповіла генеральна секретарка Конфедерації профспілок Софі Біне.

У профспілках та лівих політичних силах вважають, цей закон суперечить принципам Республіки, зокрема основним правам, проголошеним Конституцією: на працю, освіту, житло, охорону здоров’я.

ДОВІДКОВО. Закон про імміграцію був ухвалений французьким парламентом 19 грудня 2023 року після 18 місяців напружених дебатів. Результативного голосування міністру внутрішніх справ Жеральду Дарманену, який представляв закон, вдалося досягти, лише залучивши голоси правих.

Під час фінального голосування його підтримали Республіканці та ультраправе “Національне об’єднання” на чолі з Марін Ле Пен. Сама вона назвала ухвалення закону своєю “ідеологічною перемогою”. Це викликало обурення лівого крила урядової президентської коаліції. Вона вважає законопроєкт занадто радикальним.

Унаслідок текст закону був відправлений до Конституційної Ради, яка має винести своє рішення 25 січня.

Міністр фінансів Скотт Бессент оголосив “безпрецедентну” кампанію, спрямовану на розрив економічних зв’язків Ірану зі світовою фінансовою системою.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес скликає Раду національної безпеки через кризу в Сеуті, яка триває вже майже місяць після масового переходу кордону з Марокко. Це буде перше екстрене засідання органу з цього питання.

Принц Гаррі залишив раду директорів природоохоронної організації African Parks, яка торік визнала порушення прав людини з боку своїх рейнджерів у Конго-Браззавілі. Представник герцога Сассекського наголосив, що він і надалі підтримує місію організації.

Двох жителів Краматорського району Донецької області визнали винними у державній зраді та засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Європол заявив, що музейні пограбування в країнах ЄС дедалі частіше супроводжуються зброєю, нападами на персонал, сокирами, кувалдами та навіть вибухівкою. Правоохоронці вважають, що до таких злочинів можуть долучатися нові мережі, які раніше працювали в інших кримінальних сферах.