До акцій проти імміграційного закону у Франції долучилися 150 тисяч людей
Джерело: France info
У неділю, 21 січня, близько 150 тисяч французів вийшли на демонстрації, вимагаючи скасування ухваленого парламентом, але ще не затвердженого Конституційною радою імміграційного закону.
“Нас було 25 000 у Парижі, 10 000 у Марселі, 6 000 у Ліоні, 5 000 у Нанті, Ліллі і Греноблі, а також 80 у Груа і 85 – у Бель-Оле”, – розповіла генеральна секретарка Конфедерації профспілок Софі Біне.
У профспілках та лівих політичних силах вважають, цей закон суперечить принципам Республіки, зокрема основним правам, проголошеним Конституцією: на працю, освіту, житло, охорону здоров’я.
ДОВІДКОВО. Закон про імміграцію був ухвалений французьким парламентом 19 грудня 2023 року після 18 місяців напружених дебатів. Результативного голосування міністру внутрішніх справ Жеральду Дарманену, який представляв закон, вдалося досягти, лише залучивши голоси правих.
Під час фінального голосування його підтримали Республіканці та ультраправе “Національне об’єднання” на чолі з Марін Ле Пен. Сама вона назвала ухвалення закону своєю “ідеологічною перемогою”. Це викликало обурення лівого крила урядової президентської коаліції. Вона вважає законопроєкт занадто радикальним.
Унаслідок текст закону був відправлений до Конституційної Ради, яка має винести своє рішення 25 січня.
- 14 вересня прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні припустила, що “певна легальна міграція” може принести користь європейській економіці, водночас це не є вирішенням демографічної кризи на континенті.
- За попередніми даними уряду, кількість мігрантів, які нелегально прибули до Великої Британії на невеликих човнах у 2023 році, становила 29 437 осіб, що приблизно на 36% менше проти показника за 2022 рік.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.