До кінця року РФ залежатиме від імпорту пального на рівні до 60 % – розвідка
Джерело: СЗРУ
Криза пального, що охопила Росію, стала не стільки наслідком окремих аварій чи санкцій, скільки віддзеркаленням глибокої деградації її енергетичної моделі. Роки недофінансування, технологічної ізоляції та хибних управлінських рішень перетворили колись прибуткову галузь на систему, що виживає за інерцією.
Російські НПЗ, зосереджені переважно у кількох промислових центрах європейської частини країни, залишаються відсталими за технологіями та структурою виробництва. Коли частина цих заводів припинила роботу, країна фактично втратила значну частину внутрішніх потужностей. Без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах РФ може до кінця року опинитися у залежності від імпорту пального на рівні до 60 %.
Після заборони експорту бензину у вересні уряд РФ намагався стабілізувати ситуацію, але цей крок лише загострив кризу. Саме зовнішні продажі давали можливість компенсувати хронічні збитки й частково фінансувати модернізацію галузі. Тепер, без валютних надходжень, підприємства позбавлені ресурсів для оновлення, а цінове регулювання на внутрішньому ринку створює штучний дефіцит.
Проблема швидко виходить за межі паливного сектору. Зростання цін на бензин підштовхує вгору вартість перевезень, що безпосередньо впливає на ціни споживчих товарів. У поєднанні з підвищенням ПДВ це створює ризик різкого прискорення інфляції. Офіційна статистика спробує приховати ефект, але споживачі відчують його у гаманцях.
Тимчасові заходи, до яких вдається Москва, лише підкреслюють безвихідь ситуації. Імпорт бензину з Білорусі та Китаю не здатен компенсувати втрати, а спроби підвищити октанове число хімічними присадками можуть знизити якість палива та викликати технічні проблеми. У результаті – замість стабілізації російська влада отримує ще один фронт економічних ризиків – внутрішній, дорогий та неконтрольований.
Додамо, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, наслідки атак українських БпЛА стримуватимуть перероблення нафти на російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року.
Україна посилює атаки на енергоструктуру РФ, зокрема б’ючи по НПЗ, трубопроводах та морських терміналах, маючи на меті скоротити доходи Кремля та обмежити постачання палива на передову.
З початку серпня Україна завдала щонайменше 28 ударів по головних російських НПЗ. Це вже призвело до дефіциту палива у кількох російських регіонах та в тимчасово окупованому Криму. Через це Кремль запровадив обмеження на експорт палива до кінця року.
Проте у МЕА вважають, що російські НПЗ відчуватимуть наслідки атак щонайменше до середини 2026 року. За останніми оцінками, до червня наступного року російські НПЗ перероблюватимуть трохи менш як 5 млн барелів у день, а після – відновляться до 5,4 млн барелів у день.
В агентстві зауважили, що “все більш масштабна та значна українська кампанія з використанням безпілотників проти російських НПЗ та інфраструктури” вже призвела до скорочення перероблення сирої нафти у країні приблизно на 500 000 барелів на добу.
При цьому оцінити всі збитки неможливо, оскільки Росія засекретила значну частину енергетичних даних, зокрема про роботу НПЗ, виробництво автомобільного пального тощо.
- За даними медіа, атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують РФ максимально перенаправляти нафту на експорт, а не переробляти її.
- У ніч на 4 жовтня Сили оборони уразили низку важливих об’єктів та цілей агресора. Серед них НПЗ, корабель, озброєння, командний пункт.
- Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
- Далекобійні дрони ЦСО “А” СБУ вразили нафтопереробний завод “Орськнафтооргсинтез” в Оренбурзькій області РФ. Відстань до цілі — 1400 кілометрів.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.
Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.