До лав ЗСУ добровільно мобілізувалися вже 3,8 тисячі засуджених
Джерело: Роман Костенко у коментарі “Українській правді”
Секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що станом на сьогодні у Збройних силах уже служать 3,8 тисячі ув‘язнених. Дехто з них зазнав поранення, є й ті, котрі загинули, боронячи країну.
Більшість із них нещодавно завершили навчання. Але серед них уже є і поранені, і загиблі, – заявив Костенко.
За його словами, потенційно вдасться мобілізувати до Сил оборони близько 5 тисяч засуджених.
Водночас секретар оборонного парламентського комітету вважає, що необхідно створити можливість для мобілізації громадян, які перебувають у СІЗО.
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що нині в Україні вже понад три тисячі ув’язнених умовно-достроково звільнені в обмін на мобілізацію до лаз Збройних сил. За оцінками Міністерства юстиції, близько 27 000 ув’язнених потенційно можуть мати право на участь у новій програмі.
Висоцька пояснила, що засуджені мотивовані тим, аби “повернутися додому героєм”, а “не з в’язниці”.
Умовно-дострокове звільнення засуджені можуть отримати після співбесіди, медичного огляду та перегляду судимості.
Проте, є певні обмеження: до служби не допускають осіб, засуджених за зґвалтування, убивство двох й більше осіб та злочини проти національної безпеки України.
У коментарі AP українські посадовці прагнули провести різницю між своєю програмою та вербуванням у РФ засуджених для служби в сумнозвісному угрупованні найманців “Вагнер”. Цих найманців, як правило, направляли на найсмертоносніші бої, тоді як українська програма спрямована на інтеграцію в’язнів у регулярні українські фронтові підрозділи.
Наразі у в’язницях утримують близько 42 тисяч осіб.
21 травня Висоцька заявила, що вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитуваннях близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, – відзначила Висоцька.
Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.
Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.
Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.
За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їхній вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мова може йти про 10 000 – 20 000 осіб.
Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.
Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.
В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.
27 травня Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.
- Народні обранці на засіданні ВР 9 травня в цілому прийняли проєкт закону № 10379, який збільшує штрафи для військовозобов’язаних осіб, які ухиляються від мобілізації.
- 18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
- 8 травня, Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених осіб.
- Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.