До лав ЗСУ добровільно мобілізувалися вже 3,8 тисячі засуджених

Джерело: Роман Костенко у коментарі “Українській правді”

Секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що станом на сьогодні у Збройних силах уже служать 3,8 тисячі ув‘язнених. Дехто з них зазнав поранення, є й ті, котрі загинули, боронячи країну.

Більшість із них нещодавно завершили навчання. Але серед них уже є і поранені, і загиблі, – заявив Костенко.

За його словами, потенційно вдасться мобілізувати до Сил оборони близько 5 тисяч засуджених.

Водночас секретар оборонного парламентського комітету вважає, що необхідно створити можливість для мобілізації громадян, які перебувають у СІЗО.

Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що нині в Україні вже понад три тисячі ув’язнених умовно-достроково звільнені в обмін на мобілізацію до лаз Збройних сил. За оцінками Міністерства юстиції, близько 27 000 ув’язнених потенційно можуть мати право на участь у новій програмі.

Висоцька пояснила, що засуджені мотивовані тим, аби “повернутися додому героєм”, а “не з в’язниці”.

Умовно-дострокове звільнення засуджені можуть отримати після співбесіди, медичного огляду та перегляду судимості.

Проте, є певні обмеження: до служби не допускають осіб, засуджених за зґвалтування, убивство двох й більше осіб та злочини проти національної безпеки України.

У коментарі AP українські посадовці прагнули провести різницю між своєю програмою та вербуванням у РФ засуджених для служби в сумнозвісному угрупованні найманців “Вагнер”. Цих найманців, як правило, направляли на найсмертоносніші бої, тоді як українська програма спрямована на інтеграцію в’язнів у регулярні українські фронтові підрозділи.

Наразі у в’язницях утримують близько 42 тисяч осіб.

21 травня Висоцька заявила, що вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.

Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитуваннях близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, – відзначила Висоцька.

Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.

Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.

Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.

За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.

На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їхній вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мова може йти про 10 000 – 20 000 осіб.

Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.

Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.

В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.

27 травня Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь готова допомогти Україні у відновленні після війни. 

Станом на 16:00 в п’ятницю, 4 жовтня, найгарячішими на фронті залишаються Курахівський, Куп’янський та Покровський напрямки. На цей час кількість бойових зіткнень зросла до 79. 

Окупанти в Мелітополі викрали подружжя Тетяни і Олега Плачкових. Протягом пів року донька не знала, де її батьки. Згодом виявилось, що Тетяна – у комі. Вона померла, не дочекавшись дозволу вивезти її в українську лікарню. Зараз донька намагається знайти батька.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко в інтервʼю італійській газеті Il Foglio пояснив, чому потрібно зняти заборону на ракетні удари по території РФ. Разом з цим він закликав європейських партнерів виділяти більше на оборонні потреби України.

За інформацією місцевої влади, станом на 4 жовтня російські військові знаходяться за 7 км від околиць Покровська, що на Донеччині. Через російські обстріли пошкоджено або знищено близько 80% критичної інфраструктури.