До лав ЗСУ добровільно мобілізувалися вже 3,8 тисячі засуджених

Джерело: Роман Костенко у коментарі “Українській правді”

Секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що станом на сьогодні у Збройних силах уже служать 3,8 тисячі ув‘язнених. Дехто з них зазнав поранення, є й ті, котрі загинули, боронячи країну.

Більшість із них нещодавно завершили навчання. Але серед них уже є і поранені, і загиблі, – заявив Костенко.

За його словами, потенційно вдасться мобілізувати до Сил оборони близько 5 тисяч засуджених.

Водночас секретар оборонного парламентського комітету вважає, що необхідно створити можливість для мобілізації громадян, які перебувають у СІЗО.

Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що нині в Україні вже понад три тисячі ув’язнених умовно-достроково звільнені в обмін на мобілізацію до лаз Збройних сил. За оцінками Міністерства юстиції, близько 27 000 ув’язнених потенційно можуть мати право на участь у новій програмі.

Висоцька пояснила, що засуджені мотивовані тим, аби “повернутися додому героєм”, а “не з в’язниці”.

Умовно-дострокове звільнення засуджені можуть отримати після співбесіди, медичного огляду та перегляду судимості.

Проте, є певні обмеження: до служби не допускають осіб, засуджених за зґвалтування, убивство двох й більше осіб та злочини проти національної безпеки України.

У коментарі AP українські посадовці прагнули провести різницю між своєю програмою та вербуванням у РФ засуджених для служби в сумнозвісному угрупованні найманців “Вагнер”. Цих найманців, як правило, направляли на найсмертоносніші бої, тоді як українська програма спрямована на інтеграцію в’язнів у регулярні українські фронтові підрозділи.

Наразі у в’язницях утримують близько 42 тисяч осіб.

21 травня Висоцька заявила, що вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.

Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитуваннях близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, – відзначила Висоцька.

Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.

Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.

Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.

За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.

На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їхній вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мова може йти про 10 000 – 20 000 осіб.

Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.

Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.

В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.

27 травня Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 20 лютого. Загалом від початку доби відбулося 130 бойових зіткнень.

Президент США Дональд Трамп продовжив ще на один рік дію санкцій проти Росії, запроваджених через анексію Криму, війну на Донбасі та повномасштабне вторгнення в Україну.

Російські війська постають перед проблемами зв’язку через подвійний удар: обмежений доступ до мобільної інтернет-системи Starlink Ілона Маска та репресії Кремля проти месенджера Telegram.

Глава Росії Володимир Путін вважає, що його армія перемагає на фронті, тож він готовий продовжувати наступ, щоб повністю контролювати Донбас, повідомили джерела у розвідці та серед військових кількох західних країн.

Голова Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов 18 лютого оприлюднив фото наслідки чергвоої атаки російських військ. Цього разу окупанти скинули три керовані авіабомби ФАБ-250 на три багатоповерхівки у місті.