Дочка загиблого героя продовжує справу батька: Ярослава Журавель мріє стати розвідницею

Джерело: матеріал “Радіо Свободи”

Ярослава Журавель, дочка загиблого у 2020 році сержанта ЗСУ Ярослава Журавля, мріє стати військовослужбовицею. Дівчина планує продовжити шлях батька та нині опановує військову справу у ліцеї імені Івана Богуна.

Фотографії Ярослави – одна із портретом тата, інша зі снайперською гвинтівкою, облетіли соцмережі у серпні.

Через рік після загибелі батька, дівчина вирішила – буде військовою. У 2021 році Ярослава Журавель вступила до військового ліцею імені Івана Богуна.

Нині вона продовжує вчитися, захоплюється спортом, мріє, щоб Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розписався на її прапорі, допомагає військовим волонтеркою разом із дідусем Остапом Підковою. І вже під час повномасштабної війни їздила до бійців на передову.

В майбутньому Ярослава хоче стати розвідницею, щоб усе, як тато. Бо, як казала дівчина, “Тато був там, куди вовки бояться ходити, а я буду вовчицею для ворогів”.

Дідусь Ярослави визнає завзятість онуки, зауважує, що вона має геть не дитячі мрії.

Ярослава дізналася про загибель батька гуляючи з друзями, спочатку дівчина не повірила. На запитання, що відчула на той момент, відповіла: “Біль”.

Родину Журавля підтримували і військові і волонтери, зокрема й тоді, коли у дівчини почалися проблеми зі здоров’ям через стрес. Ярославі вдалося зробити документи та відправити у Болгарію на реабілітацію.

Вже повернувшись, донька загиблого розвідка одразу почала заводити розмову про ліцей. Дідусь не заперечував, і знав, що його син пишався б вибором Ярослави.

Нині дівчина навчається та допомагає військовим, їздить на фронт. Зараз та й майбутньому планує робити усе для перемоги України.

Довідка. Сержант Журавель був командиром розвідувального відділення окремого батальйону бригади морської піхоти.

13 липня 2020 року в “сірій зоні” поблизу Зайцевого під час виконання бойового завдання загинув командир розвідувального взводу зі складу 35-ї окремої бригади, лейтенант Дмитро Красногрудь (унаслідок підриву на вибуховому пристрої).

Ярослав Журавель був поранений, попри узгоджений через ОБСЄ “режим тиші”, коли намагався витягти з поля бою свого командира Красногрудя. В евакуаційній групі, яку спорядили 13 липня, сержант Журавель йшов першим.

Окупанти пообіцяли дотримуватися “режиму тиші” і дати можливість забрати тіло Красногрудя, але порушили обіцянку, відкривши вогонь.

Журавель потрапив в засідку в “сірій зоні” і отримав поранення. Він зумів самостійно накласти собі джгут, щоб зупинити кровотечу. Спочатку його було помітно з безпілотника, але незабаром він зник із зони видимості.

Журавля намагався витягнути медик Микола Ілін (позивний – “Естонець”), але його вбили бойовики.

Тіло розвідника Красногрудя 15 липня окупанти передали українським військовим.

Через день було передано тіло медика, а 21 липня – тіло сержанта Журавля.

• Хлопці потрапили в полон через змову командира офіцерського складу з бойовиками РФ – близькі полоненого морпіха з 501-го окремого батальйону морської піхоти.
• Волонтери ГО “Справа Громад” біля Урбан-парку на ВДНГ у Києві показують охочим військову техніку, яка вже готова вирушити на фронт. Це чергова партія вантажівок і тягачів, БпЛА, пересувні ремонтні майстерні та мобільний шиномонтаж.
• Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук наголосила, що гуманітарні та волонтерські організації теж мають сформувати свій кадровий резерв для майбутньої роботи у звільненому від російських загарбників Криму.