DW: як Євросоюз використає заморожені кошти РФ на користь України

Джерело: DW

У ЗМІ повідомили, як Євросоюз використовуватиме заморожені активи Росії на користь України.

Напередодні ЄС представила план передачі Україні заморожених активів РФ. Під час презентації високопоставлений представник блоку неодноразово наголосив, що про конфіскацію не йдеться.

Запропонований план поки торкається лише активів, які заморожені у депозитарії Euroclear у Бельгії, але у Єврокомісії не виключають, що його застосують до інших депозитаріїв.

Якби не було санкцій проти російських активів, то Москва мала б право отримати приналежну їй готівку, коли її цінні папери, в основному облігації, в депозитарії Euroclear досягнуть свого терміну погашення.

На даний момент з цієї причини в готівку конвертувалися активи на 175 мільярдів євро і очікується, що через кілька років, після закінчення термінів інших облігацій, ця сума зросте до 185 мільярдів євро. Очевидно, що через санкції Euroclear не має права повертати ці гроші Центробанку РФ.

Тобто, з одного боку, що в Euroclear накопичилася готівка, а з іншого – що Росія має право вимагати від Euroclear виплати цієї суми.

“Якщо говорити про активи Росії, то на даний момент активом Росії є її претензія до Euroclear”, – сказав представник Єврокомісії.

Наразі Euroclear депонує ці гроші в Європейському центральному банку (ЄЦБ), але Єврокомісія пропонує замість цього інвестувати їх в боргові інструменти Європейського Союзу.

“Це буде спеціальний борговий контракт. ЄС буде використовувати ці кошти для надання Україні кредиту з обмеженим правом повернення, що в даному випадку означає, що Україна повинна буде повернути кредит тільки після того, як Росія виплатить воєнні репарації. При цьому за Росією, як і раніше, залишатиметься право вимоги до Euroclear, і це дуже важливо. Таким чином, в частині російських активів, по суті, нічого не змінюється: борг перед Росією залишається на тому ж рівні”.

Щоб реалізувати цю схему, Євросоюзу знадобляться двосторонні гарантії з боку всіх 27 – або принаймні 26 – країн-членів на загальну суму до 185 мільярдів євро: ці гарантії покликані захистити запозичення Євросоюзу в Euroclear.

У Єврокомісії вважають, що такий план несе мінімальні ризики. Він передбачає наступне: Росія виплачує репарації Україні, Україна за ці кошти погасить кредит ЄС, Євросоюз поверне ці кошти Euroclear, а Euroclear, своєю чергою, погасить заборгованість перед РФ. У такому випадку не потрібно вдаватись до гарантій.

А поки РФ не виплатить репарації, санкції щодо активів залишатимуться, а відтак вдаватись до гарантій також непотрібно.

Тільки якщо країни ЄС раптом добровільно вирішать розморозити активи до того, як Росія виплатить репарації Україні, це призведе до необхідності застосувати гарантію.

“Але країни ЄС самі вирішують, чи хочуть вони в такий момент скасовувати санкції і приймати наслідки такого рішення, зокрема фінансові”, – сказав представник ЄК.

Досі Євросоюз повинен був одноголосно продовжувати ці санкції кожні шість місяців. Не так давно заблокувати процедуру погрожувала Угорщина. Якби їй це вдалося, активи були б розморожені і повернулися б до Росії.

“Щоб мінімізувати ризик для держав-членів, важливо змінити режим санкцій таким чином, щоб звести до мінімуму ризик ненавмисного розморожування активів. І ми вважаємо, що у нас є спосіб це зробити”.

У Єврокомісії вважають, що зміна режиму санкцій не потребуватиме одностайності, посилаючись на два документи – постанову від 17 жовтня 2024 року, у якій мовиться, що активи РФ будуть замороженими, поки не припиниться війна проти України і не будуть виплачені репарації та Договір про ЄС, у якому стаття 31.2 дозволяє за певних обставин ухвалювати законодавчі акти більшістю голосів.

“Це дещо нове, до чого раніше не вдавалися, тож це справді прорив, і я думаю, що ніхто не хоче підходити до цього легковажно”, – запевнив високопоставлений посадовець Єврокомісії.

Щодо побоювань Бельгії, то у ЄК запевняють, що для країни ризики мінімальні. Посадовець вкотре наголосив, що це не буде конфіскацією російських активів, тому у цьому плані хвилюватись не варто.

Ба більше, він запевнив, що для Euroclear суттєвих змін не буде. Він лише інвестуватиме не в ЄЦБ, а в ЄС.

Він також розповів, що ще у 2024 році на вимогу Euroclear і Бельгії було внесено ряд змін, спрямованих на їх захист. Наприклад, Euroclear та інші країни ЄС захищені від рішень арбітражного суду.

“Навіть якщо арбітражний суд винесе негативне для них рішення, воно не може бути виконане в ЄС”, – уточнив посадовець.

Згідно з планом, ці кошти у вигляді репараційного кредиту будуть надані Україні для використання у двох напрямках – на підтримку бюджету та оборону. За оцінками МВФ, у 2026-2027 роках Україні знадобиться близько 60 млрд євро бюджетної підтримки.

“Ненадання підтримки, швидше за все, призведе до колапсу України, що, на нашу думку, поставить під серйозну загрозу безпеку всієї Європи”.

Водночас скільки саме коштів з репараційного кредиту буде виділено на кожен з напрямків поки невідомо.

Кредит виплачуватиметься Україні траншами, однак на яких умовах і за допомогою яких механізмів контролю це буде здійснюватися, Брюссель вирішуватиме пізніше. Поки це не офіційна законодавча пропозиція, і її аспекти належить обговорити як з країнами-членами, так і з Україною.

Євросоюз і країни G7 вже надали Україні кредити на загальну суму 45 мільярдів євро, які повинні були бути погашені коштом доходів від заморожених російських активів. Але що ж робити, коли самих цих активів більше не буде?

Посадовець ЄК наголосив, що для погашення цих кредитів Єврокомісія передбачає відкласти 45 мільярдів євро з активів РФ.

“Ми ще будемо обговорювати, як саме це зробити, але, з обережності, ми відклали 45 мільярдів, що залишає 140 мільярдів, що згадувалися в пресі як потенційне нове фінансування для України”.

Коли почнуть виплачувати репараційний кредит?

Наступного разу лідери Євросоюзу та його країн обговорять цю тему на засіданні Європейської ради 23-24 жовтня. Після нього Єврокомісія розраховує представити більш офіційну пропозицію, ніж нинішній план.

У Єврокомісії пояснили, що він неодмінно повинен бути реалізований до кінця першого кварталу 2026 року.

“Для нас жорстким терміном є початок другого кварталу наступного року, коли ми хочемо, щоб все було готово і запущено, щоб ми могли фактично розподілити підтримку. Ми обговорювали це з українською владою: ймовірно, в першому кварталі вони ще зможуть впоратися, але після цього ситуація стане більш напруженою”.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, попросив інших лідерів ЄС дати гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені активи РФ використають для надання кредитів Україні.