Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.

Кремль зацікавлений у нових експортних угодах, щоб зміцнити міжнародну присутність “Газпрому”, яка постраждала після того, як Путіну не вдалося залякати союзників України в Європі погрозами заморозити їхні домівки. Китай є найбільшим доступним зовнішнім ринком, однак, він не спроможний замінити європейське споживання.

Так, навіть за найкращого для Кремля сценарію – за умови своєчасного виходу на повну потужність нинішніх і запланованих проєктів – на азійську наддержаву припадатиме лише близько двох третин тих обсягів, які колись транспортували до Європи. Одначе, ціни будуть нижчими, а постачання все одно займуть роки, та й потребуватимуть значних інвестицій.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Схоже, що Путін помилився, коли відрізав Європу, – зазначила Марія Снєгова, старша наукова співробітниця Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень. – Багато європейського ринку було втрачено Росією, і геополітична значимість “Газпрому” занепадає – ось вам і амбіції Росії як “газової супердержави”.

Згідно з даними Оксфордського інституту енергетичних досліджень, оскільки постачання в Європу становлять лише незначну частину того, що було до повномасштабного вторгнення Путіна в Україну, у Росії зростає тиск необхідності замінити ринку збуту, перш ніж вплив відіб’ється на економіці. Проте, своєю чергою, Китай не має такої терміновості.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.