Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.

Кремль зацікавлений у нових експортних угодах, щоб зміцнити міжнародну присутність “Газпрому”, яка постраждала після того, як Путіну не вдалося залякати союзників України в Європі погрозами заморозити їхні домівки. Китай є найбільшим доступним зовнішнім ринком, однак, він не спроможний замінити європейське споживання.

Так, навіть за найкращого для Кремля сценарію – за умови своєчасного виходу на повну потужність нинішніх і запланованих проєктів – на азійську наддержаву припадатиме лише близько двох третин тих обсягів, які колись транспортували до Європи. Одначе, ціни будуть нижчими, а постачання все одно займуть роки, та й потребуватимуть значних інвестицій.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Схоже, що Путін помилився, коли відрізав Європу, – зазначила Марія Снєгова, старша наукова співробітниця Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень. – Багато європейського ринку було втрачено Росією, і геополітична значимість “Газпрому” занепадає – ось вам і амбіції Росії як “газової супердержави”.

Згідно з даними Оксфордського інституту енергетичних досліджень, оскільки постачання в Європу становлять лише незначну частину того, що було до повномасштабного вторгнення Путіна в Україну, у Росії зростає тиск необхідності замінити ринку збуту, перш ніж вплив відіб’ється на економіці. Проте, своєю чергою, Китай не має такої терміновості.

Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.

Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.

3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.

У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.

До суду передали справу чотирьох військовослужбовців збройних формувань так званої “ЛНР”, котрих обвинувачують у жорстокому поводженні з цивільними та порушенні законів і звичаїв війни. У липні 2022 року вони пограбували літнє подружжя в селі Морозівка Ізюмського району, погрожували йому вбивством та імітували розстріл.