Екстремальні кліматичні умови підвищують ризик серцево-судинних захворювань

Джерело: ABC News

Нове дослідження показало, що спека, холод та проливні дощі можуть підвищувати ризик серцево-судинних захворювань.

Про це мовиться у звіті, опублікованому в Американському журналі профілактичної медицини.

“Загалом, ми виявили, що екстремальна спека та екстремальний холод були пов’язані з вищим рівнем серцево-судинних захворювань у 157 містах Китаю в період з 2015 по 2020 рік”, – розповів Ліньцзян Вей, один з основних авторів дослідження та науковий співробітник Сяменського університету.

За кожен день з температурою повітря понад +37 градусів ризик серцево-судинних захворювань для людини підвищувався приблизно на 3%. За кожен день з температурою -10 градусів чи нижче ризик серцево-судинних захворювань зростав на 1%. А в будь-який день, коли випадало понад 5 см дощу, ризик збільшувався майже на 2%.

“Зв’язок між зміною клімату та ризиком серцево-судинних захворювань, безумовно, добре вивчений, і фактори навколишнього середовища, які ми розглядали раніше, пояснюють як мінімум кожну п’яту з 20 мільйонів щорічних смертей від серцево-судинних захворювань у всьому світі”, – зауважила докторка Дженніфер Мяо, кардіологиня з Єльської медичної школи та наукова співробітниця медичного підрозділу.

“Я думаю, що пацієнтам та їхнім лікарям важливо розуміти та визнавати, що фактори ризику навколишнього середовища є одними з основних факторів, які сприяють розвитку не лише серцево-судинних захворювань, але й захворювань легень, раку – всього”, – додала Мяо.

Дослідження також виявило, що деякі групи населення більш вразливі, аніж інші.

Зокрема люди молодше за пенсійного віку, ті, хто палить, люди високим індексом маси тіла, ті, хто мешкає у районах з високим вмістом озону чи в сільській місцевості, піддавались більшому ризику серцево-судинних захворювань, пов’язаних з погодою.

Ризик також відрізняється залежно від регіону: спека більше впливала на східні регіони, а холод – на західні.

За даними авторів дослідження, збільшення кількості днів з небезпечною погодою, викликаною зміною клімату, робить їхні висновки особливо тривожними. За оцінками, 84% днів з аномальною спекою в період з 2020 по 2024 рік не було б без глобального потепління.

Вей порадив пацієнтам вживати додаткових заходів обережності під час несприятливої погоди.

Він радить пити достатньо води, уникати зайвих фізичних навантажень на відкритому повітрі у ці дні, за можливості підтримувати стабільну температуру в приміщенні та мати під рукою ліки. У випадку проявів тривожних симптомів – звертатись до лікарів.

Зв’язок між екстремальними погодними умовами та здоров’ям серця до кінця не вивчена, особливо те, як дія цих явищ взаємодії з такими факторами як ліки, кондиціонування повітря та наявні хвороби.

Однак Вей зазначив, що отримані результати не означають, що один-єдиний день із поганою погодою становить небезпеку для життя.

“Це не означає, що один спекотний або холодний день обов’язково викличе серцево-судинні захворювання у будь-якої людини. Швидше, це говорить про те, що багаторазова дія екстремальних погодних умов може суттєво підвищити ризик серцево-судинних захворювань на рівні населення”, – сказав він.

В цей час проводяться дослідження, спрямовані на глибше розуміння того, як кумулятивний вплив впливає на здоров’я.

“Я думаю, що головний практичний висновок полягає в тому, що попередження про погоду можна розглядати і як попередження про стан серцево-судинної системи, особливо для людей середнього та похилого віку, а також для людей з іншими факторами ризику”, – сказав Вей.

Близько двох третин американців вважають, що президент США Дональд Трамп не зміг чітко пояснити причини військового конфлікту з Іраном. Нове опитування Reuters/Ipsos показало зростання невдоволення американців через війну з Іраном та різке подорожчання бензину.

Понад 70 депутатів Лейбористської партії Великої Британії публічно закликали прем’єр-міністра Кіра Стармера визначити графік своєї відставки.

США та Іран залишаються далекими від компромісу щодо завершення війни. Дональд Трамп заявив, що навіть не дочитав відповідь Тегерана на мирну ініціативу Вашингтона.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна працює над новими рішеннями для захисту від російських авіабомб та планує масштабувати власні оборонні технології.

Україна шукає способи вивести мирний процес із глухого кута, пропонуючи Європі взяти на себе роль гаранта у локальних гуманітарних домовленостях. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга офіційно висунув ідею взаємного мораторію на атаки по аеропортах як перший етап європейського посередництва.