Естонія вкладатиме по 0,25% ВВП в оборону України у наступні чотири роки, – Кая Каллас
Джерело: ERR
Прем’єр-міністерка Естонії Каї Каллас заявила, що в наступні чотири роки країна продовжить надавати Україні військову допомогу у розмірі 0,25% внутрішнього валового продукту Естонії.
“Внесок Естонії у перемогу України складе 0,25% ВВП протягом наступних чотирьох років. Якщо кожна країна внесе по 0,25%, це те, що потрібно Україні для перемоги у цій війні”, – сказала Каллас.
Вона додала, що з 2022 року Естонія надала Україні військову допомогу на суму майже 500 млн. євро.
“Це необхідно і для забезпечення нашої безпеки”, – пояснила прем’єр-міністерка.
За словами Каллас, у наступні роки Естонія також виділятиме 14 млн євро на рік на спільні дії щодо відновлення України та пов’язані з цим рішення.
Кая Каллас додала, що багато людей звикли до війни, і в демократичних країнах громадська думка уповільнює ухвалення рішень. Однак, на її думку, у різних країнах необхідно проводити послідовну роз’яснювальну роботу про те, чому важливо надавати підтримку Україні.
- Уряд Естонії підтримав пропозицію міністра оборони Ханно Певкур стосовно довгострокової військової допомоги та широкого пакету військової підтримки Україні для захисту від російської агресії. Допомога на 80 млн євро, зокрема міститиме протитанкові ракети Javelin, судна та “інше вкрай необхідне обладнання”.
- Естонія пропонує сусіднім країнам запровадити спільне торговельне ембарго щодо Росії.
- Естонія задля вступу України в ЄС готова відмовитися від виплат із фондів згуртованості Європейського Союзу, заявила прем’єр-міністерка країни Кая Каллас.
- Влада Естонії планує першою в Європейському Союзі цього року дозволити конфіскацію пов’язаних із Кремлем активів для відбудови України.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.