Естонія вкладатиме по 0,25% ВВП в оборону України у наступні чотири роки, – Кая Каллас
Джерело: ERR
Прем’єр-міністерка Естонії Каї Каллас заявила, що в наступні чотири роки країна продовжить надавати Україні військову допомогу у розмірі 0,25% внутрішнього валового продукту Естонії.
“Внесок Естонії у перемогу України складе 0,25% ВВП протягом наступних чотирьох років. Якщо кожна країна внесе по 0,25%, це те, що потрібно Україні для перемоги у цій війні”, – сказала Каллас.
Вона додала, що з 2022 року Естонія надала Україні військову допомогу на суму майже 500 млн. євро.
“Це необхідно і для забезпечення нашої безпеки”, – пояснила прем’єр-міністерка.
За словами Каллас, у наступні роки Естонія також виділятиме 14 млн євро на рік на спільні дії щодо відновлення України та пов’язані з цим рішення.
Кая Каллас додала, що багато людей звикли до війни, і в демократичних країнах громадська думка уповільнює ухвалення рішень. Однак, на її думку, у різних країнах необхідно проводити послідовну роз’яснювальну роботу про те, чому важливо надавати підтримку Україні.
- Уряд Естонії підтримав пропозицію міністра оборони Ханно Певкур стосовно довгострокової військової допомоги та широкого пакету військової підтримки Україні для захисту від російської агресії. Допомога на 80 млн євро, зокрема міститиме протитанкові ракети Javelin, судна та “інше вкрай необхідне обладнання”.
- Естонія пропонує сусіднім країнам запровадити спільне торговельне ембарго щодо Росії.
- Естонія задля вступу України в ЄС готова відмовитися від виплат із фондів згуртованості Європейського Союзу, заявила прем’єр-міністерка країни Кая Каллас.
- Влада Естонії планує першою в Європейському Союзі цього року дозволити конфіскацію пов’язаних із Кремлем активів для відбудови України.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.