Естонія закликала НАТО збільшити витрати на оборону через російську загрозу
Джерело: Reuters
Естонія запропонує лідерам очолюваного Великою Британією альянсу північноєвропейських країн НАТО витрачати не менше 2,5% ВВП на оборону у відповідь на загрозу з боку Росії.
Як зауважив прем’єр-міністр Крістен Міхал, лише 23 із 32 країн-членів НАТО – на шляху до досягнення цілі НАТО щодо мінімальних 2% ВВП на оборонні витрати.
У всіх в НАТО та ЄС зараз є відчуття, що ми повинні збільшити витрати на оборону через те, що відбувається в усьому світі та з Росією, – зауважив Міхал.
Додамо, 12 грудня генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив очолюваний США трансатлантичний альянс, що той не готовий до загроз з боку Росії у найближчі роки, і закликав змінити мислення на воєнний час – з більшими витратами на оборону.
Рютте заявив, що майбутні витрати повинні бути набагато вищими, ніж нинішня ціль альянсу у 2% ВВП. Він закликав членів альянсу готуватися до можливої війни з Росією у середньостроковій перспективі.
Росія готується до довготривалої конфронтації, як з Україною, так і з нами, – наголосив він під час виступу в Брюсселі. – Ми не готові до того, що нас чекає через чотири-п’ять років, – додав генеральний секретар НАТО, зазначивши: “Настав час перейти до мислення воєнного часу та збільшити наше оборонне виробництво та витрати на оборону”.
За оцінками альянсу, цього року 23 із 32 членів досягнуть цільового показника у 2%.
Під час холодної війни європейці витрачали набагато більше 3% свого ВВП на оборону, – нагадав Рютте. – Нам знадобиться набагато більше, ніж 2%.
Очільник НАТО заявив, що альянс повинен активізувати оборонне виробництво, закликавши уряди “припинити створювати бар’єри між собою та між промисловістю, банками та пенсійними фондами”.
Також він звернувся до оборонної промисловості, запевнивши, що фінансування лише збільшуватиметься, тож закликав їх наважуватися на інновації та ризикувати.
Глава НАТО попередив про “скоординовану кампанію з дестабілізації наших суспільств”, включаючи кібератаки та замахи на вбивства.
Окремо Рютте зауважив про амбіції Китаю, зазначивши, що Пекін суттєво нарощує свої сили.
Раніше повідомляли, що через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Згодом експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман попередив, що прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає.
- Згідно зі звітом, підготовленим проєктом New Diplomacy Project, консультантами якого є колишній посол Великої Британії у США Девід Меннінг та Фонд Friedrich Ebert Foundation, пов’язаний із Соціал-демократичною партією канцлера Німеччини Олафа Шольца, Європі, Великій Британії та Україні необхідно терміново “захистити від Трампа” свою колективну безпеку, створивши “банк НАТО” для фінансування оборонних витрат.
- Голова Європарламенту Роберта Мецола зауважила, що Європейському Союзу слід створити власну безпекову організацію на додаток до НАТО.
- Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
- Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
- 5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
Глава РФ Володимир Путін постає перед обмеженим часом для укладання мирної угоди в Україні, оскільки Кремль намагається скоротити бюджетний розрив для фінансування війни.
Протягом січня російські війська окупували 245 кв км української території, що майже вдвічі менше, ніж у грудні чи листопаді минулого року, повідомили аналітики DeepState.
Внаслідок російського удару по автобусу із шахтарями на Дніпропетровщині загинули 16 осіб, повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Ввечері 1 лютого російський дрон атакував автобус одного із підприємств у Павлоградському районі, повідомили у ДСНС.
Лише за січень Росія випустила проти України більше 6000 ударних дронів, близько 5500 керованих авіаційних бомб та 158 ракет різних типів. Практично все це, зазначив президент Володимир Зеленський, було проти енергетики, залізниці, інфраструктури.