Формула вступу України до НАТО: Портников окреслив основні виклики на шляху інтеграції

Джерело: Віталій Портников у публікації для Радіо Свобода

Український письменний, журналіст і публіцист Віталій Портников окреслив процес інтеграції України в НАТО, пояснивши ключові етапи, які має пройти наша країна, щоб стати повноправним членом альянсу. Він також виділив основні виклики, що можуть затягнути цей процес.

Журналіст зауважив, що і президент України Володимир Зеленський, і колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний, говорять про євроатлантичну інтеграцію України як про головний інструмент, який може призвести до закінчення російсько-української війни. У відповідь не лунає ніякої конкретики, хіба що генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив на невідворотності вступу України до НАТО, хоча й не назвав жодних конкретних термінів такого приєднання.

Портников детально розглянув питання євроатлантичної інтеграції України, акцентувавши, що шлях до членства в НАТО складається з кількох важливих етапів. Він також наголосив, що хоч запрошення до альянсу буде вагомим політичним сигналом, це лише початок тривалого процесу.

Основні етапи процесу вступу:

Запрошення до НАТО: Першим кроком на шляху до членства України є рішення Євроатлантичної ради про запрошення. Цей етап не вимагає проведення саміту і може бути ухвалений під час наради послів країн-членів НАТО. Водночас на цій зустрічі будуть встановлені критерії, за якими оцінюватиметься готовність України до вступу.
Визнання відповідності стандартам НАТО: Україна має відповідати військовим і політичним стандартам альянсу, як це сталося з Фінляндією і Швецією. Якщо до моменту запрошення Україна вже виконуватиме всі вимоги, процес може пройти швидше. В іншому випадку доведеться провести значну “домашню роботу”, яка може тривати кілька років.
Рішення на саміті НАТО: Після визнання відповідності стандартам, на черговому саміті НАТО ухвалюється рішення про прийняття України до альянсу. Проте, Портников застерігає, що можливі політичні зміни в деяких країнах-членах можуть вплинути на це рішення.
Ратифікація протоколу країнами-членами: Навіть після ухвалення рішення на саміті, Україна стане повноправним членом альянсу лише після ратифікації протоколу всіма парламентами країн-членів НАТО. Це може затягнутися через політичні інтереси окремих держав, зокрема Туреччини, Угорщини та Словаччини.
П’ята стаття НАТО: Захист за п’ятою статтею, яка передбачає військову допомогу у разі агресії, почне діяти тільки після остаточної ратифікації протоколу. До цього моменту будь-які гарантії безпеки для України залишатимуться на рівні політичних заяв і двосторонніх угод з окремими країнами.

Також Портников зазначив, що деякі країни, як-от Туреччина, можуть використовувати процес ратифікації для отримання політичних вигод, як це було під час вступу Швеції, коли Ердоган вимагав постачання винищувачів F-16. Окрім того, Угорщина та Словаччина можуть висловлювати опозицію через внутрішньополітичні причини.

Треба розуміти, що рішення про будь-які гарантії до вступу до НАТО – питання доброї волі Вашингтону і Лондону, – наголошує журналіст.

Водночас додає: головне, що потрібно зрозуміти – суть, коли починає діяти 5-а стаття. Тобто коли Україна отримує право звернутися до партнерів за військовою підтримкою в разі нападу на себе. Тільки після того, як закінчується процес інтеграції, тільки після того, як всі парламенти ратифікують протокол про прийняття України. Саме тому у плані перемоги Володимира Зеленського мова йде саме про запрошення до НАТО. Бо якби мова була про прийняття, це хронологічно мав би бути не перший, а останній пункт плану.

Запрошення ж до НАТО у Києві розглядають як вагомий сигнал на адресу Росії – що Україна буде в НАТО і союзники не відмовляться від її прийняття до альянсу. І в цьому є очевидна політична логіка. Ось тільки Володимир Путін останні роки звертає увагу не на сигнали, а на дії, – констатує Портников.

Зауважимо, раніше український публіцист заявив, що угода з РФ можлива лише про припинення вогню, про тимчасове перемир’я. Повноцінний мир з Росією неможливий (принаймні з цим режимом).

Додамо, колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна може стати членом альянсу, навіть попри триваючу повномасштабну війну.

За його словами ті, хто проти приєднання України зараз, аргументують це тим, що тоді НАТО стане учасником війни проти РФ.

Однак Столтенберг пояснив, що вступ України до НАТО під час війни не обов’язково робитиме альянс учасником бойових дій, адже в такому випадку гарантії безпеки не розповсюджуватимуться на тимчасово окуповані Росією території.

Як приклад він навів Німеччину, яка під час вступу до НАТО у 1955 році не контролювала всю свою територію. Однак додав, що порівнювати ситуації “завжди небезпечно”, адже жодні з них не мають 100% схожості.

Висловився Столтенберг і щодо перемовин України та РФ. На його думку, лише Київ визначатиме, чи потрібні вони. Натомість завдання союзників – створити умови, які дозволять Україні почати перемовини з росіянами “і отримати щось значне… щось, з чим вони виживуть, як незалежна держава”.

Як приклад він навів Фінляндію, яка на початку Другої світової війни, у 1939 році, захищалась від СРСР потужніше, ніж очікували у Москві.

Боротьба закінчилась тим, що Фінляндія віддала СРСР 10% своєї території, але отримала безпечні кордони, – наголосив ексгенсек НАТО.

Водночас він висловив жаль, що НАТО своєчасно не надало потужної підтримки Україні як до початку повномасштабного вторгнення, так і після нього.

Новообраний генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна має стати членом альянсу, оскільки досягти сталої та міцної безпеки у Європі без неї неможливо.
26 червня канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив у Бундестазі, категорично відкинувши так званий “мирний план” Путіна щодо умов переговорів у російсько-українській війні.
Президент Польщі Анджей Дуда під час візиту до Пекіна заявив, що він сподівається, що Китай допоможе знайти рішення для миру в Україні, яке б поважало міжнародне право.