Франція голосує на дострокових виборах до парламенту

Джерело: Букви

30 червня у Франції розпочався перший тур дострокових виборів до парламенту. Емманюель Макрон оголосив про розпуск парламенту 9 червня після поразки його партії на виборах до Європарламенту, коли партія “Національне об’єднання” Марі Ле Пен набрала близько 32%.

За підсумками виборів у країні вперше з часів Другої світової війни може бути сформований вкрай правий уряд.

Проголосувати можуть близько 49 мільйонів французів, котрі оберуть 577 членів Національної асамблеї.

Наразі конкурують три політичні блоки: центристський альянс президента Емманюеля Макрона, ультраправе “Національне об’єднання” та коаліція “Нового народного фронту”.

Раніше чотири головні партії домовилися про створення альянсу під назвою “Народний фронт” для участі у позачергових виборах. Представники об’єднання заявили, що мають намір проводити кампанію на спільній платформі та висувати єдиного кандидата у кожному виборчому окрузі. Так, Соціалістична партія (PS), Зелені, Комуністи та Нескорена Франція (LFI) та їх очільник Жан-Люк Меланшон, що досягли повної згоди стосовно подальших планів і найближчим часом результати перемовин опублікують офіційно.

9 червня президент Франції Емманюель Макрон оголосив про розпуск парламенту. Позачергові вибори відбудуться 30 червня та 7 липня. Макрон зробив оголошення після поразки його партії на виборах до Європарламенту. Партія Марі Ле Пен набрала близько 32%, тоді як партія Макрона отримала 15% голосів, соціалісти мають 14%.

Читайте також: Ситуація у Франції викликає занепокоєння у ЄС щодо подальшої підтримки України – Bloomberg

Зауважимо, з 6 по 9 червня відбулися десяті вибори до парламенту ЄС, які проводять раз на п’ять років.

Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що росіяни готуються до втручання у вибори до Європарламенту. Туск наголосив, що погрози стосуються саме його країни. Також серед країн, які перебувають під найбільшою загрозою втручання, крім Польщі ще є Литва, Латвія, Естонія та меншою мірою Фінляндія.

Згодом ЗМІ проаналізували, як російські інтернет-тролі намагаються втрутитись у вибори до Європейського парламенту за допомогою дипфейків та двійників.

Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.

Якщо партія “Національне об’єднання” Ле Пен здобуде абсолютну більшість, то лише вчетверте у післявоєнній історії Франція матиме уряд і президента з протилежних політичних таборів.

Виборчі дільниці відкрилися о восьмій ранку, час закінчення голосування в різних населених пунктах може відрізнятися, але у великих містах проголосувати можна буде до 20:00. До цього ж часу очікуються перші екзит-поли та прогнози розподілу місць у парламенті, а остаточні результати повідомлять після другого туру 7 липня.

Згідно з соціологічними опитуваннями, нині ультраправа партія Ле Пен може посісти перше місце, проте, не отримає абсолютної більшості, необхідної для контролю над парламентом. І все ж Ле Пен сподівається на такий результат, при якому Макрон муситиме призначити на посаду прем’єр-міністра її 28-річного протеже Жордана Барделлу.

Другий тур виборів відбудеться 7 липня.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Нещодавно ми повідомляли, що невизначеність стосовно допомоги Україні зберігатиметься до результатів виборів. Наприклад, щодо чергової обіцянки Макрона постачати Україні французькі винищувачі. Цю обіцянку було дано Президенту України Володимиру Зеленському в Парижі лише за два дні до того, як Макрон розпустив парламент, але точна кількість літаків Mirage 2000-5, які Франція надішле, залишається неясною. За словами обізнаних джерел, переговори з країнами, які володіють такими літаками, тривають.

Політологи зауважують, що ймовірна перемога партії Ле Пен може не викликати серйозних змін всередині Франції, однак її позиція щодо Європи, України, Росії, оборони та змін клімату завжди відрізнялась від позиції Макрона.

Польща активізувала свою військову авіацію 25 грудня у зв’язку з масованою атакою з боку Росії на територію України.

Уночі та вранці у середу, 25 грудня, російські війська чотири рази обстріляли прикордонні райони та населені пункти Сумської області.

У Центрі національного спротиву повідомили, що на тимчасово окупованих територіях росіяни продовжують спонукати українських дітей робити доноси.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 24 грудня. Загалом від початку цієї доби відбулося 248 бойових зіткнень.

24 грудня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що інформація про зниження мобілізаційного віку, існування якихось законопроектів, є брехнею.