Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія й Україна ухвалили спільну заяву щодо перемир’я

Джерело: Володимир Зеленський

Президент Володимир Зеленський оприлюднив спільну заяву лідерів Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України за результатами зустрічі в Києві.

У заяві зазначається, що 10 травня в Києві відбулася зустріч президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, глави уряду Польщі Дональда Туска та президента України Володимира Зеленського.

Вони погодилися, що з понеділка, 12 травня, має бути повне й безумовне припинення вогню щонайменше на 30 діб.

Вони погодилися, що езумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію, – йдеться у заяві.

Вони наполягають на тому, щоб припинення вогню було повним — у повітрі, на морі та на суходолі. Також підкреслили необхідність ефективного моніторингу, який може бути реалізований лише за умови тісної координації зі Сполученими Штатами.

Також лідери погодилися, що припинення вогню має тривати щонайменше 30 діб, щоб створити простір для дипломатії. Протягом цього періоду дипломатична робота має бути зосереджена на окресленні безпекових, політичних і гуманітарних засад миру. Вони привітали те, що заклик до припинення вогню і проведення змістовних переговорів підтримує як Європа, так і Сполучені Штати.

“Вони підкреслили надзвичайну важливість зміцнення Сил оборони та безпеки України як головної гарантії суверенітету й безпеки України. Основним елементом гарантій безпеки України також мають стати гарантійні сили (контингент)”, – додав Зеленський.

Вони дійшли згоди, що в разі відмови Росії від повного й безумовного припинення вогню необхідно запровадити жорсткіші санкції проти її банківського та енергетичного секторів, зокрема щодо викопного палива, нафти та тіньового флоту. Також лідери домовились ухвалити 17-й пакет санкцій ЄС і скоординувати його з санкціями, які запровадила Велика Британія та Норвегія, а також Сполучені Штати.

Вони домовилися продовжити роботу над ефективним використанням заморожених російських активів та обговорити це питання на наступному саміті G7.

“Вони висловили готовність і надалі зміцнювати оборону України, особливо українську армію. Це має передбачати фінансування оборонної стійкості та інвестиції у виробництво озброєнь як в Україні, так і в європейських країнах у межах спільних проєктів”, – йдеться у заяві.

Президент США Дональд Трамп раніше застерігав, що Сполучені Штати можуть втрутитися, якщо режим в Ірані атакуватиме демонстрантів. Після цього з Ірану почали надходити повідомлення про загиблих і арешти.

Одна з мешканок багатоповерхівки поділилася щемливою історією про те, як після доби очікування її дім знову почав наповнюватися “життєдайним теплом” завдяки невтомній праці ремонтних бригад.

На Львівщині собака Найда, яку двічі переїхав 28-річний водій, померла перед першою складною операцією.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.