FT: «Лукойл» ризикує втратити закордонні активи на 14 млрд євро через санкції США

Джерело: FT

Зрив продажу закордонного бізнесу “Лукойлу” компанії Gunvor спричинив кризу у російській нафтовій групі, створивши ризик втрати активів на 14 млрд євро та посиливши чутки про можливе поглинання компанії її внутрішнім конкурентом – “Роснафтою”.

Минулого тижня Вашингтон заблокував угоду з Gunvor після запровадження нових санкцій проти другого за величиною нафтового виробника Росії, заявивши, що не видаватиме ліцензію для роботи “маріонетці Кремля”.

“Лукойл” до 21 листопада має продати або списати свої міжнародні активи, котрі компанія будувала десятиліттями, оскільки західні партнери поспішають виконати вимоги США щодо розриву зв’язків.

На ринку обговорюють можливість, що активи можуть бути просто вилучені країнами, де вони розташовані, тож власники “Лукойлу” вже готуються до ймовірної втрати активів у країнах, де вони розташовані.

За оцінками Financial Times, сума у 14 млрд євро відповідає мінімальній вартості активів, якими “Лукойл” володіє більш ніж наполовину через структури в Австрії та Нідерландах. Це стане найбільшим ударом по російській компанії від початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Попри те, що санкції також торкнулися “Роснафти”, саме “Лукойл” зазнає більшої шкоди, адже його іноземні активи становлять значну частку загального портфеля.

Компанію заснував 1991 року тодішній заступник міністра нафтової промисловості РФ Вагіт Алекперов, котрий нині залишається її найбільшим акціонером і, за даними Forbes, – найзаможнішою людиною Росії.

Після агресивного розширення “Роснафти” у 2000-х “Лукойл” почав активно інвестувати закордон – від нафтових родовищ в Іраку до НПЗ у Європі та мережі автозаправок у ЄС і США.

Хоча формально компанія є приватною, вона завжди мала особливі відносини з державою, визнавав сам Алекперов. Аналітики зазначають, що санкції США можуть остаточно покласти край міжнародній діяльності “Лукойлу” і відкрити шлях для його поглинання “Роснафтою”, котру очолює соратник Путіна Ігор Сєчін.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про намір ЄС запропонувати санкції проти Ірану через репресії щодо протестувальників.

Росія викликала посла Польщі, щоб висловити протест через затримання російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму, а також “застерегти” Варшаву від його екстрадиції до України.

В Євросоюзі загострилася суперечка про те, як Україна використовуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для закупівлі озброєнь. Понад дві третини цих коштів передбачається направити на військові потреби України. Німеччина та Нідерланди виступають проти позиції Франції, котра, своєю чергою, наполягає на тому, щоб кошти витрачалися всередині країн ЄС. 

У Львові чоловік ножем поранив військовослужбовця Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня, оголосив президент країни Тамаш Шуйок. У партії Віктора Орбана, яка керує майже 16 років, залишилося три місяці, щоб переломити хід передвиборчої кампанії, за результатами якої вона може опинитися в опозиції.