FT: Німеччина знову намагається закупити Tomahawk після скандалу з Трампом

Джерело: Financial Times

Берлін відновлює зусилля щодо придбання американських крилатих ракет Tomahawk після того, як Пентагон відмовився від планів розгортання американського батальйону, оснащеного цим озброєнням, до Німеччини, що залишило прогалину в європейському стримуванні Росії.

За словами одного зі співрозмовників Financial Times, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус планує візит до Вашингтона, аби реанімувати заявку на купівлю, подану ще у липні 2025 року, втім, яка досі залишилася без відповіді з боку США.

Водночас, поїздка залежить від того, чи вдасться йому домогтися зустрічі з американським колегою Пітом Гегсетом, що далеко не гарантовано на тлі охолодження відносин між Дональдом Трампом та канцлером Фрідріхом Мерцем через війну США та Ізраїлю проти Ірану.

Головне – мати ударний потенціал у Європі, – заявило одне з джерел у німецькому уряді.

Чому виникла проблема

Пентагон скасував розміщення батальйону з далекобійними ракетами, погоджене ще за президентства Джо Байдена у межах домовленостей НАТО. Водночас Трамп так і не взяв на себе офіційних зобов’язань щодо цього плану.

Скасування відбулося після рішення глави Білого дому вивести з Німеччини 5000 військових — ймовірно, у відповідь на різку критику Мерцем війни США проти Ірану.

Спершу розміщення планувалося як відповідь на розгортання главою РФ Володимиром Путіним ракет “Іскандер” у Калінінграді, які дозволяють уражати цілі в Берліні.

Сам Мерц визнав, що запаси ракет Tomahawk є проблемою, зазначивши, що у США “зараз недостатньо ракет навіть для себе”.

Водночас одне з поінформованих джерел допустило, що Берлін готовий заплатити більше за стандартну ціну, щоб забезпечити угоду. Тоді як Японія та Нідерланди, які вже замовили Tomahawk, також постають перед затримками постачань.

Що планували закупити

У липні 2025 року Пісторіус під час візиту до Вашингтона оголосив про офіційну заявку на купівлю пускових установок Typhon виробництва Lockheed Martin — контейнерних систем, здатних запускати різні далекобійні ракети, зокрема Tomahawk.

Тоді Бундесвер заявляв, що придбання систем посилить можливості німецьких збройних сил у галузі високоточних далекобійних ударів і стримування Росії. Потенційний агресор, за задумом Берліна, мав би розуміти, що в разі нападу його командні пункти, військові аеродроми та позиції далекобійних ракет не будуть у безпеці.

Наразі уряд ФРН розглядає три складні шляхи вирішення проблеми. Перший – розробка ракети Taurus Neo з дальністю до 1 000 км, проте вона надійде у війська не раніше 2030 року. Другий варіант – пряма закупівля ракет у США, але американські арсенали виснажені через війну в Ірані. Третій – амбітний загальноєвропейський проєкт далекобійної зброї, реалізація якого триватиме щонайменше 10 років.

Переговори з Китаєм щодо нового газопроводу “Сила Сибіру-2”, котрі тривають понад десять років і від якого Кремль очікує заміни втраченого європейського ринку, остаточно зайшли у глухий кут.

Герман Сметанін заявив про завершення роботи на посаді генерального директора АТ “Українська оборонна промисловість”. Відбувається це на тлі скандалу щодо вибухів на складі “Укроборонпрому” в місті Вишневому.

Парламент Литви схвалив програму та склад нового уряду на чолі з прем’єр-міністром Міндаугасом Сінкевічюсом.

Російські окупанти дроном атакували маршрутне таксі у центрі Херсона. Унаслідок удару постраждали троє людей.

Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді заявив, що фракція “Європейська Солідарність” вимагала відставки Кабінету Міністрів ще вісім місяців тому. За його словами, уряд не забезпечив належної підтримки обороноздатності країни та Збройних Сил, а його робота не відповідає викликам воєнного часу.