«Газпром» накопичив 60 млрд кубометрів надлишків газу: Росія не знає, куди його подіти

Джерело: Reuters

Після втрати європейського ринку та провалу перемовин із Китаєм, російський “Газпром” накопичив близько 60 мільярдів кубометрів нереалізованого газу.

У 2024 році компанія видобула 416,19 млрд кубометрів газу, однак продати вдалося лише 355,23 млрд. Відтак, залишки становлять обсяг, що дорівнює річному видобутку таких країн, як ОАЕ, або втричі перевищує споживання Польщі.

Становище – відчайдушне, – зазначив експерт нафтогазового ринку Михайло Крутіхін. За його словами, “Газпром” має найбільші у світі запаси газу, але не може їх монетизувати.

На Петербурзькому міжнародному економічному форумі міністр РФ у справах Далекого Сходу та Арктики Олексій Чекунков визнав, що раніше пів мільярда кубометрів щодня йшло до Європи – тепер цього експорту немає. Він припустив, що надлишковий газ можна було б використовувати для виробництва електроенергії для індустрії штучного інтелекту та блокчейну. Однак у Міністерстві енергетики Росії вважають цей варіант економічно необґрунтованим.

Спроби компенсувати втрати на інших ринках теж виявилися безуспішними. Газопровід “Сила Сибіру”, навіть на повній потужності, може забезпечити лише п’яту частину втрачених обсягів. Переговори з Китаєм про новий контракт провалилися, як і проєкт газового хабу в Туреччині.

Глава РФ Володимир Путін у січні оголосив про плани продавати 55 млрд кубометрів газу до Ірану, однак аналітики сумніваються в реалізації цієї ідеї.

По-перше, Іран не готовий ставати посередником у реекспорті газпромівського газу – у нього й свого більш ніж достатньо, а можливостей для експорту практично немає. По-друге, реалізація російського газу на внутрішньому іранському ринку – комерційно безнадійна справа через наднизькі дотаційні ціни, – вважає Крутіхін.

У 2023 році “Газпром” зафіксував рекордні збитки – 629 млрд рублів. Попри формальну прибутковість компанії, газовий сегмент залишився в глибокому мінусі з понад 1 трлн рублів втрат. Щоб покрити дефіцит бюджету компанії, російська влада підвищила тарифи на газ для населення: з 2022 до 2024 року – на 24%, а з 2025 до 2028 року заплановано ще на 46%.

Загальна картина складається не на користь “Газпрому”. Колосальні запаси газу не вдається монетизувати. Довіри до надійності цього постачальника немає. А якщо дивом щось і вийде з китайцями – доходи не покриють ні будівництва інфраструктури, ні навіть операційних витрат, – резюмував Крутіхін.

Раніше стало відомо, що після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.

Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.

“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.

Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.

У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.