Генштаб повідомив про ураження військового корабля РФ та інших ворожих об’єктів
Джерело: Генеральний штаб Збройних сил України
Уночі 19 грудня Сили оборони України завдали ударів по низці ворожих об’єктів, зокрема по російському військовому кораблю.
Мовиться про військовий корабель РФ проєкту 22460 “Охотник”, який патрулював у Каспійському морі поблизу нафтогазової видобувної платформи.
“Декілька українських дронів влучили у цей корабель. Ступінь пошкоджень та бортовий номер судна уточнюються”.
Окрім цього було уражено бурову платформу на нафтогазовому родовищі ім. Філановського в Каспійському морі. Об’єкт належить компанії “Лукойл”. Платформа забезпечує видобуток нафти й газу та залучена до забезпечення збройних сил агресора.
Подальша спроможність її функціонування та масштаб збитків уточнюються.
Також з метою зниження наступальних спроможностей ворога, нещодавно уражено радіолокаційну систему РСП-6М2 у районі Красносільського, що на тимчасово окупованій території українського Криму. РСП-6М2 призначена для регулювання руху повітряних суден, зокрема для точного їх заходу на посадку в умовах поганої видимості.
- За повідомленням ЗМІ, Служба безпеки вперше атакувала повітряними безпілотниками танкер тіньового флоту РФ у нейтральних водах Середземного моря.
Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В ніч на 12 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.
Знижки на флагманську російську нафту зросли вперше з початку війни в Ірані, оскільки зміна очікувань щодо можливого завершення конфлікту на Близькому Сході сколихнула нафтові ринки.
9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.