Географічним назвам у Криму повернуть історичні найменування кримськотатарською мовою

Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 

Географічним назвам у тимчасово окупованому Криму буде повернуто історичні найменування кримськотатарською мовою – наразі триває підготовка цього рішення.

Зокрема, на засіданні Національної комісії з питань кримськотатарської мови йшлося про її використання для позначення топонімів, які мають тюркське походження або історичні кримськотатарські найменування.

У відомстві зазначили, що підготовка цього рішення триває на виконання закону про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії.

Зараз узгоджуються механізми, які дадуть змогу застосовувати написання топонімів із використанням латинської графіки у медіа та наукових працях. А також на дорожніх вказівниках і при виготовленні мап.

Для цього проводитимуться комунікації з операторами картографічних сервісів і службами, які обслуговують такі вказівники.

За результатами засідання Нацкомісія доручила розробити відповідне рішення уряду. Цим питанням будуть опікуватися Мінінфраструктури разом із Мінреінтеграції, постійним представником президента України в АР Крим, Меджлісом кримськотатарського народу та Інститутом національної пам’яті.

Росія не погоджувалася на участь представників європейських країн у наступному раунді мирних переговорів щодо України, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков. Його слова суперечать запевненням американських переговірників, які раніше повідомляли про готовність Москви розширити формат переговорів.

Сили оборони України в ніч на 16 листопада уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Під удар потрапили три установки первинної переробки нафти та комплекс виробництва автомобільних бензинів.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не погоджується на перемир’я з Україною, оскільки воно “дозволить Києву відновитися після збитків”, завданих російською армією.

Європейська комісія має намір запропонувати країнам ЄС взяти позику приблизно на 45 млрд євро під гарантії спільного бюджету блоку, аби профінансувати Україну, підтвердили чотири обізнані джерела. Схема повторюватиме механізм, за яким Києву забезпечили кредит на 90 млрд євро.

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу затвердили розширення санкцій проти Росії. До санкційних списків внесли 145 фізичних та юридичних осіб.