Гетманцев звернувся із заявою до правоохоронних органів на Кабінет міністрів

Джерело: Telegram-канал Гетманцева

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звернувся із заявою до правоохоронних органів на Кабінет міністрів.

Нардеп нагадав, що ще у лютому 2023 року парламент прийняв Закон України № 2957- IX, який покликаний унеможливити схеми із заниження митної вартості сировинних товарів (наприклад, металобрухту, насіння соняшнику тощо), що експортуються з України, та зменшення розміру вивізного мита, що підлягає сплаті.

“За узгодженою позицією з Мінекономіки (яке є відповідальним за розробку підзаконки) було визначено, що Закон буде введений в дію лише з першого числа другого місяця, наступного за місяцем набрання ним чинності, для того, щоб Уряд встиг розробити відповідні підзаконні акти”, – додав Гетманцев.

Попри це, пройшло вже сім місяців, з дня введення Закону в дію, а “віз і нині там”.

Нардеп поскаржився. що до цього часу Кабмін так і не прийняв підзаконні акти, що сприяє продовженню існування схем щодо заниження вивізного мита під час експорту товарів.

“У кожної проблеми є прізвище. Тому хочу запитати в шановних урядовців, хто конкретно понесе кримінальну відповідальність за завдані збитки Державі у війну та відшкодує їх? Звертаюся із заявою до правоохоронців”, – резюмував Гетманцев.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що впродовж 2025 року Силам оборони вдалося зменшити число власних втрат особового складу.

У другому півріччі 2025 року серед українських батьків зберігалася тенденція до вибору як традиційних, так і незвичних імен для новонароджених.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про намір ЄС запропонувати санкції проти Ірану через репресії щодо протестувальників.

Росія викликала посла Польщі, щоб висловити протест через затримання російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму, а також “застерегти” Варшаву від його екстрадиції до України.

В Євросоюзі загострилася суперечка про те, як Україна використовуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для закупівлі озброєнь. Понад дві третини цих коштів передбачається направити на військові потреби України. Німеччина та Нідерланди виступають проти позиції Франції, котра, своєю чергою, наполягає на тому, щоб кошти витрачалися всередині країн ЄС.