Глава МЗС Латвії готовий балотуватися на посаду генсека НАТО
Джерело: Bloomberg
Глава МЗС Латвії Кріш’яніс Каріньш розглядає можливість балотуватися на посаду генерального секретаря НАТО.
За умови, що Латвія вирішить балотуватися на посаду генерального секретаря, д-р Криш’яніс Каріньш готовий приєднатися до конкурсу, – мовиться у заяві, поширеній речником міністра.
Зазначається, що Каріньш готовий зробити внесок в діяльність Альянсу завдяки “своєму лідерському досвіду на посаді прем’єр-міністра, чіткому розумінню російської загрози, твердій позиції стосовно України та перевіреному досвіду формування міжнародного консенсусу”.
Каріньш перебував на посаді прем’єр-міністра Латвії у період із 2019 року до серпня 2023 року.
Раніше прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та прем’єрка Естонії Кая Каллас, які залишають свій пост, висловили зацікавленість до найвищої посади в НАТО. Повноваження Столтенберга закінчується в жовтні, і він чітко дав зрозуміти, що піде у відставку.
- 18 жовтня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що світлини глави уряду країни-члена ЄС Угорщини, який потискає руку президенту РФ Володимиру Путіну, були “дуже-дуже неприємними” та суперечили логіці, враховуючи минулу історію Будапешта з Москвою.
- Естонія задля вступу України в ЄС готова відмовитися від виплат із фондів згуртованості Європейського Союзу, заявила прем’єр-міністерка країни Кая Каллас.
- Прем’єр-міністри Литви, Естонії та Латвії приєдналися до декларації країн “Великої сімки” щодо надання безпекових гарантій для України.
- Управління у справах громадянства та міграції надіслало 3255 листів про закінчення терміну дії посвідки на проживання тим громадянам РФ, що не подали документи для запиту статусу постійного жителя Євросоюзу.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.