Глава МЗС Латвії готовий балотуватися на посаду генсека НАТО

Джерело: Bloomberg

Глава МЗС Латвії Кріш’яніс Каріньш розглядає можливість балотуватися на посаду генерального секретаря НАТО.

За умови, що Латвія вирішить балотуватися на посаду генерального секретаря, д-р Криш’яніс Каріньш готовий приєднатися до конкурсу, – мовиться у заяві, поширеній речником міністра.

Зазначається, що Каріньш готовий зробити внесок в діяльність Альянсу завдяки “своєму лідерському досвіду на посаді прем’єр-міністра, чіткому розумінню російської загрози, твердій позиції стосовно України та перевіреному досвіду формування міжнародного консенсусу”.

Каріньш перебував на посаді прем’єр-міністра Латвії у період із 2019 року до серпня 2023 року.

Раніше прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та прем’єрка Естонії Кая Каллас, які залишають свій пост, висловили зацікавленість до найвищої посади в НАТО. Повноваження Столтенберга закінчується в жовтні, і він чітко дав зрозуміти, що піде у відставку.

11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.

У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.

Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.