Глава МЗС Латвії готовий балотуватися на посаду генсека НАТО
Джерело: Bloomberg
Глава МЗС Латвії Кріш’яніс Каріньш розглядає можливість балотуватися на посаду генерального секретаря НАТО.
За умови, що Латвія вирішить балотуватися на посаду генерального секретаря, д-р Криш’яніс Каріньш готовий приєднатися до конкурсу, – мовиться у заяві, поширеній речником міністра.
Зазначається, що Каріньш готовий зробити внесок в діяльність Альянсу завдяки “своєму лідерському досвіду на посаді прем’єр-міністра, чіткому розумінню російської загрози, твердій позиції стосовно України та перевіреному досвіду формування міжнародного консенсусу”.
Каріньш перебував на посаді прем’єр-міністра Латвії у період із 2019 року до серпня 2023 року.
Раніше прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та прем’єрка Естонії Кая Каллас, які залишають свій пост, висловили зацікавленість до найвищої посади в НАТО. Повноваження Столтенберга закінчується в жовтні, і він чітко дав зрозуміти, що піде у відставку.
- 18 жовтня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що світлини глави уряду країни-члена ЄС Угорщини, який потискає руку президенту РФ Володимиру Путіну, були “дуже-дуже неприємними” та суперечили логіці, враховуючи минулу історію Будапешта з Москвою.
- Естонія задля вступу України в ЄС готова відмовитися від виплат із фондів згуртованості Європейського Союзу, заявила прем’єр-міністерка країни Кая Каллас.
- Прем’єр-міністри Литви, Естонії та Латвії приєдналися до декларації країн “Великої сімки” щодо надання безпекових гарантій для України.
- Управління у справах громадянства та міграції надіслало 3255 листів про закінчення терміну дії посвідки на проживання тим громадянам РФ, що не подали документи для запиту статусу постійного жителя Євросоюзу.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.