Глава МЗС Латвії готовий балотуватися на посаду генсека НАТО

Джерело: Bloomberg

Глава МЗС Латвії Кріш’яніс Каріньш розглядає можливість балотуватися на посаду генерального секретаря НАТО.

За умови, що Латвія вирішить балотуватися на посаду генерального секретаря, д-р Криш’яніс Каріньш готовий приєднатися до конкурсу, – мовиться у заяві, поширеній речником міністра.

Зазначається, що Каріньш готовий зробити внесок в діяльність Альянсу завдяки “своєму лідерському досвіду на посаді прем’єр-міністра, чіткому розумінню російської загрози, твердій позиції стосовно України та перевіреному досвіду формування міжнародного консенсусу”.

Каріньш перебував на посаді прем’єр-міністра Латвії у період із 2019 року до серпня 2023 року.

Раніше прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та прем’єрка Естонії Кая Каллас, які залишають свій пост, висловили зацікавленість до найвищої посади в НАТО. Повноваження Столтенберга закінчується в жовтні, і він чітко дав зрозуміти, що піде у відставку.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв’ю ліванському виданню заявив, що Росія не відмовилася від імперських амбіцій, а її стратегічна мета – вся Україна. Він також висловився щодо санкцій, ролі США у переговорах, можливості завершення війни та позиції Києва стосовно територіальних поступок.

У Женеві 26 лютого завершився черговий раунд переговорів щодо мрної угоди за участі представників США, Швейцарії та України. Основна робота стосувалася безпекових параметрів, економічної підтримки та узгоджених позицій, які стануть основою наступних зустрічей, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.

У 2025 році Росія різко збільшила закупівлі оптоволокна в Китаї, через що виробники вже підвищили ціни на таку продукцію для російських покупців у 2,5–4 рази.

Сотні українок повідомили про сексуальне насильство з боку російських військових за майже чотири роки повномасштабної війни. За словами правозахисників, реальна кількість постраждалих, ймовірно, значно більша.

У ніч на 25 лютого підрозділи Сил оборони уразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”, бойову машину ЗРГК “Панцир-С1”, реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей.