Глави МЗС країн G7 засудили передачу Іраном балістичних ракет Росії
Джерело: МЗС Італії
Міністри закордонних справ країн “Групи семи” (G7) засудили експорт Іраном балістичних ракет до Росії.
У заяві зазначається, що Тегеран повинен негайно припинити будь-яку підтримку незаконної та невиправданої війни Росії проти України і “зупинити такі передачі балістичних ракет, БПЛА та пов’язаних із ними технологій, які становлять пряму загрозу українському народу, а також європейській і міжнародній безпеці в більш широкому сенсі”.
Міністри назвали передачу балістичних ракет “подальшою ескалацією військової підтримки Іраном агресивної війни Росії проти України”, наголосивши, що російська агресія є грубим порушенням міжнародного права, включно зі Статутом ООН.
“Ми залишаємося непохитними у своєму прагненні притягнути Іран до відповідальності за його неприйнятну підтримку незаконної війни Росії в Україні, яка ще більше підриває глобальну безпеку”, – йдеться у документі.
Заяву підписали глави МЗС Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та США, а також Високий представник ЄС Жозеп Боррель.
- Франція викликала “на килим” представника Ірану через постачання Тегераном балістичних ракет Москві.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.