Глави МЗС країн G7 засудили передачу Іраном балістичних ракет Росії

Міністри закордонних справ країн “Групи семи” (G7) засудили експорт Іраном балістичних ракет до Росії.

У заяві зазначається, що Тегеран повинен негайно припинити будь-яку підтримку незаконної та невиправданої війни Росії проти України і “зупинити такі передачі балістичних ракет, БПЛА та пов’язаних із ними технологій, які становлять пряму загрозу українському народу, а також європейській і міжнародній безпеці в більш широкому сенсі”.

Міністри назвали передачу балістичних ракет “подальшою ескалацією військової підтримки Іраном агресивної війни Росії проти України”, наголосивши, що російська агресія є грубим порушенням міжнародного права, включно зі Статутом ООН.

“Ми залишаємося непохитними у своєму прагненні притягнути Іран до відповідальності за його неприйнятну підтримку незаконної війни Росії в Україні, яка ще більше підриває глобальну безпеку”, – йдеться у документі.

Заяву підписали глави МЗС Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та США, а також Високий представник ЄС Жозеп Боррель.

Франція викликала “на килим” представника Ірану через постачання Тегераном балістичних ракет Москві.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.