Глави МЗС країн G7 засудили передачу Іраном балістичних ракет Росії

Міністри закордонних справ країн “Групи семи” (G7) засудили експорт Іраном балістичних ракет до Росії.

У заяві зазначається, що Тегеран повинен негайно припинити будь-яку підтримку незаконної та невиправданої війни Росії проти України і “зупинити такі передачі балістичних ракет, БПЛА та пов’язаних із ними технологій, які становлять пряму загрозу українському народу, а також європейській і міжнародній безпеці в більш широкому сенсі”.

Міністри назвали передачу балістичних ракет “подальшою ескалацією військової підтримки Іраном агресивної війни Росії проти України”, наголосивши, що російська агресія є грубим порушенням міжнародного права, включно зі Статутом ООН.

“Ми залишаємося непохитними у своєму прагненні притягнути Іран до відповідальності за його неприйнятну підтримку незаконної війни Росії в Україні, яка ще більше підриває глобальну безпеку”, – йдеться у документі.

Заяву підписали глави МЗС Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та США, а також Високий представник ЄС Жозеп Боррель.

Франція викликала “на килим” представника Ірану через постачання Тегераном балістичних ракет Москві.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.