Голова МКС заявила про загрози існуванню установи

Джерело: Reuters

2 грудня голова Міжнародного кримінального суду суддя Томоко Акане заявила, що загрози, перед якими постає інституція, зокрема можливі санкції з боку США та ордери на арешт співробітників, видані Росією, “піддають ризику саме існування суду”.

Виступаючи на щорічній конференції, що зібрала 124 країни-члени МКС, Акане утрималася від згадок США та Росії, назвавши країни лише постійними членами Ради Безпеки ООН.

Ми зіштовхуємося з безпрецедентними викликами. Громадянське суспільство, жертви, постраждалі та людство в цілому, на мою думку, мають безпрецедентні очікування, — зауважив головний прокурор МКС Карім Хан.

У березні МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна. У відповідь через два місяці Росія виписала ордер на арешт Каріма Хана.

Тоді як Палата представників США схвалила законопроєкт про санкції проти МКС. Це стало відповіддю на прохання Хана видати ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та його колишнього міністра оборони Йоава Галланта.

Суд став об’єктом атак, спрямованих на підрив його легітимності, здатності здійснювати правосуддя та реалізовувати міжнародне право й фундаментальні права людини, — наголосила Акане. Вона додала, що кількість ордерів, виданих проти співробітників суду, зросла.

Глава МКС також зазначила, що суду загрожують “драконівські економічні санкції з боку іншого постійного члена Ради Безпеки, котрі ставлять його в один ряд із терористичними організаціями”. Вона акцентувала, що такі заходи швидко підірвали б спроможність суду у всіх справах, поставивши під загрозу його існування.

Суд рішуче відкидає будь-які спроби вплинути на його незалежність та неупередженість. Ми категорично заперечуємо будь-які спроби політизувати нашу діяльність, — наголосила Акане.

МКС заснований у 2002 році для притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид та злочин агресії в тих випадках, коли країни-члени неспроможні або не бажають робити це самостійно.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.