Християни західного обряду святкують Великдень

Джерело: Букви

У неділю, 31 березня, християни західного обряду святкують Великдень або Воскресіння Христове.

Великдень вважається найголовнішим християнським святом усього богослужебного року. Для християн цей день символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові.

За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями, Він воскрес. Недільного дня, прийшовши до Його гробу, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Невдовзі одній із них явився Христос, якого вона сприйняла спочатку за садівника, і сказав про своє воскресіння.

Великдень – перехідне свято, його дату для кожного року вираховують за місячно-сонячним календарем.

Святкування Великодня у західних і східних християн майже не відрізняються в основних принципах, утім, дата різниться. Зазвичай західні християни зустрічають Воскресіння Христове раніше, ніж східні, хоча інколи дати збігаються.

Різниця у даті святкування Великодня католиків і православних пояснюється тим, від якої дати відраховується перший весняний повний місяць. Православні відраховують дату Великодня від дати рівнодення за юліанським календарем. Натомість католики і протестанти вираховують дату від астрономічного рівнодення. Відповідно, різниця впливає на дату відрахунку рівнодення.

Великдень східного обряду у 2024 році припадає на 5 травня, і ця дата є спільною і для тих, хто дотримується юліанського, і для тих, хто живе за новоюліанським календарем, адже календарна традиція щодо обчислення Пасхалії є загальною для всіх помісних Православних церков.

У ніч з суботи, 30 березня, на неділю, 31 березня, в Україні відбудеться перехід на літній час, що означає переведення стрілок годинників на одну годину вперед. Це робиться двічі на рік з метою заощадження електроенергії та збільшення світлового дня.