«Імідж залежних від порнографії»: плем’я з Амазонії подало до суду на NYT через репортаж
Джерело: Associated Press
Корінне плем’я з бразильської Амазонії подало до суду на видання The New York Times через репортаж про їхнє підключення до інтернету. У позові стверджується, що NYT створило їм імідж залежних від технологій і порнографії.
Як зазначається, чисельність племені марубо з долини Джаварі досягає близько 2 тисяч представників. У червні 2024 року до них завітав репортер Джек Нікас, щоб дізнатися, як змінилося життя марубо після появи у них супутникового зв’язку через Starlink.
У репортажі журналіст зазначав, що менше ніж за рік у громади з’явилася низка проблем, пов’язаними із впливом інтернету. Зокрема, Нікас розповів про підлітків, яких складно відірвати від телефонів, групові чати з плітками, залежність від соціальних мереж, онлайн-знайомства, жорстокі відеоігри, шахрайство, дезінформацію та перегляд порнографії неповнолітніми.
За словами репортера, вождь племені був найбільше занепокоєний через порнографію, адже їхня культура не схвалює навіть поцілунки у громадських місцях.
Згідно з повідомленням, в статті немає жодної іншої згадки про порно, але наголос на ньому зробили інші ЗМІ, які посилалися на репортаж. Зокрема, TMZ опублікувало новину під заголовком “Підключення до Starlink Ілона Маска зробило віддалене плем’я залежним від порно”.
Пізніше Нікас випустив ще один матеріал, де спростував залежність марубо від порнографії, наголосивши на відсутності цих тверджень в оригінальній статті.
Однак марубо подали судовий позов, де зазначено, що репортаж зобразив плем’я “як спільноту, нездатну впоратися з елементарним доступом до інтернету”. Водночас в заяві розкритикували твердження про “поглинену порнографією” молодь.
“Ці заяви були не лише підбурювальними, але й переконували пересічного читача, що народ марубо впав у моральний і соціальний занепад безпосередньо внаслідок доступу до інтернету. Таке зображення виходить далеко за межі культурного коментаря. Воно безпосередньо атакує характер, мораль і соціальне становище цілого народу, припускаючи, що йому не вистачає дисципліни або цінностей, щоб функціонувати в сучасному світі”, – йдеться у позові.
Окрім The New York Times, відповідачами також є TMZ та Yahoo. За даними марубо, статті останніх посилили репортаж та зробили його сенсаційнішим, а також “очорнили плем’я”.
У The New York Times заявили, що мають намір захищатися від позову.
“Будь-яке неупереджене прочитання цієї статті свідчить про делікатне і тонке дослідження переваг і складнощів нових технологій у віддаленому корінному селі з гордою історією і збереженою культурою”, – прокоментували у виданні.
Позивачі вимагають від кожного з відповідачів щонайменше 180 мільйонів доларів.
- Народ марубо, що мешкає в лісах Амазонки вздовж бразильської річки Ітуї, отримав доступ до супутникового інтернету Starlink Ілона Маска.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.