Іноземні трейдери закачали в українські сховища понад 1,8 млрд кубометрів газу

Джерело: Міністерство енергетики України

Станом на 13 вересня обсяг газу від іноземних трейдерів, які скористалися послугою зберігання блакитного палива в українських підземних сховищах (ПСГ), склав понад 1,8 млрд метрів кубічних.

За словами очільника Міненерго Германа Галущенка, це стало можливим, зокрема, завдяки сертифікації ПСГ за європейськими стандартами, що є вагомим кроком на шляху до створення в Україні енергетичного хабу.

У відомстві зазначили, що Україна має найбільші газові сховища в Європі – об’ємом понад 30 млрд куб. метрів, з яких близько 15 млрд кубів може запропонувати європейським партнерам.

“Європейські підземні газові сховища заповнені на близько 94%. Тому потужності “Укртрансгазу” для зберігання газу в ПСГ стають ще більш привабливими для європейських трейдерів. Це хороший знак для нас і для Європи, адже спільно ми посилюємо енергетичну безпеку континенту”, – зазначив міністр енергетики України.

Зокрема, у Міненерго нагадали, що минулого тижня Проєкт енергетичної безпеки USAID опублікував звіт щодо стрес-тесту, ініційованого Міненерго та змодельованого міжнародною експертною групою. За його результатами українські ГТС та ПСГ готові успішно працювати в умовах воєнних викликів та у разі припинення транзиту російського газу.

10 березня відзначається Міжнародний день перуки, Міжнародний день дивовижності та Міжнародний день жінок-суддів. За церковним календарем вшановують пам’ять святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших.

За даними синоптиків у вівторок, 10 березня, в Україні збережеться суха та тепла погода.

Офіційний Тегеран підтвердив, що низка держав, серед яких Російська Федерація, Китай та Франція, звернулися до іранського керівництва з пропозицією встановити режим припинення вогню в регіоні.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що вилучення величезних сум готівки в автомобілях українського Ощадбанку є питанням нацбезпеки, та висунув Києву звинувачення у політичних маніпуляціях.

Російська економіка, що опинилася на межі виснаження за чотири роки війни проти України, отримала несподіваний фінансовий стимул: американо-ізраїльські атаки на Іран спровокували стрімке подорожчання нафти вище 100 доларів за барель. Це дозволило Москві продавати нафту за преміальними цінами, фактично вирішуючи проблему дефіциту військового бюджету.