Іноземним добровольцям пропонують надати доступ до медпослуг нарівні з українськими воїнами
Джерело: Міноборони
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
Документ гарантуватиме іноземним захисникам належний соціальний та правовий захист, а також забезпечить доступ до медичних послуг нарівні з українськими воїнами.
Проєктом закону, зокрема, пропонується внести зміни до статті 70 Закону “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, які юридично закріплять повноваження військово-лікарських комісій щодо роботи з іноземцями та особами без громадянства.
Як зазначається, прийняття закону дозволить ВЛК:
- визначати придатність кандидатів з-поміж іноземців до проходження військової служби за контрактом;
- встановлювати причинний зв’язок захворювань, поранень і травм, отриманих ними під час захисту України, з проходженням військової служби;
- визначати необхідність та умови медико-соціальної реабілітації та надання допомоги таким особам.
У Міноборони наголосили, що ці зміни створять “чітку та уніфіковану правову основу для повноцінного медичного супроводу іноземних захисників на всіх етапах їхньої служби”.
Зауважимо, станом на сьогодні у лавах Збройних силах України служать добровольці із 72 країн, з яких близько 40% це представники Південної Америки, розповів в.о. начальника відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями у ЗСУ Костянтин Мілевський.
Нині до української армії долучається до 600 іноземців щомісяця, попри те, що на початку повномасштабного вторгнення цифра становила 100-150 осіб.
Відсоток присутності інших громадян в Збройних силах України збільшився. На це вплинуло й те, що повноцінну роботу в нас уже розпочав Центр рекрутингу іноземців, – зазначив Мілевський.
Загалом до підрозділів Сухопутних військ долучилися понад 8 тисяч добровольців з інших країн. Втім, Мілевський не виключає, що ця цифра, вочевидь, щонайменше вдвічі більша в межах всіх видів ЗСУ.
Більш детальної статистики щодо того, з яких країн найбільше добровольців, не надають із міркувань безпеки. Нині до українського війська долучається “дуже багато”, зокрема, громадян Колумбії, із яких створюються окремі підрозділи. Їхня мотивація різна, не останню роль відіграє і грошовий фактор.
Нагадаємо, іноземці та особи без громадянства, які проходять службу у Збройних Силах України або в Державній спеціальній службі транспорту, мають право на отримання статусу учасника бойових дій.
Раніше Рада прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (реєстр. №12023).
Закон розроблено з метою удосконалення законодавства про проходження військової служби в частині надання можливості іноземцям та особам без громадянства проходити військову службу на посадах офіцерського складу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
- 15 травня Верховна Рада проголосувала законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” стосовно скасування візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які є гуманітарними працівниками та волонтерами, на період дії воєнного стану.
- Кабмін затвердив Положення, згідно з яким іноземці та особи без громадянства, які бажають служити у Збройних силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії, проходитимуть перевірку на поліграфі.
- Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт, який дозволить іноземцям служити в лавах ЗСУ на офіцерських посадах.
- До лав Інтернаціонального легіону ЗСУ приєдналися кілька сотень ветеранів армії Колумбії – другої найбільшої армії в Південній Америці.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.