ISW: РФ розміщує військові об’єкти біля цивільних районів у Криму, щоб стримати удари ЗСУ
Джерело: ISW
За оцінками Інституту вивчення війни, Росія цілеспрямовано розміщує військові об’єкти поблизу цивільних районів у тимчасово окупованому Криму, намагаючись стримати українські удари.
23 червня Міністерство оборони Росії заявило, що українські сили запустили п’ять ракет ATACMS, оснащених касетними бойовими частинами, по Севастополю, і що російські сили перехопили чотири ракети.
Як стверджували в російському оборонному відомстві, удар перехоплювача ППО призвів до того, що одна ракета відхилилася від траєкторії польоту і вибухнула.
Згодом МО РФ звинуватило США у жертвах серед цивільного населення в Севастополі, оскільки система ATACMS була надана Сполученими Штатами, незважаючи на визнання того, що російський перехоплювач ППО змусив ракету відхилитися від траєкторії польоту і вибухнути.
Один із російських військових блогерів опублікував у ніч на 23 червня кадри, на яких нібито видно вибухи біля Євпаторії та Вітиного, зазначаючи, що вибухи сталися біля Чорноморського та Міжводного.
Кадри, опубліковані 23 червня, нібито показують цивільних на пляжі в Севастополі під час і після відхилення ракети від траєкторії польоту. Російські ЗМІ писали, що касетні боєприпаси впали на цивільних біля пляжу в парку Учуївка на півночі Севастополя.
Так званий “губернатор Севастополя” Михайло Развожаєв заявив, що внаслідок удару загинуло четверо людей і 151 людина отримала поранення.
Аналітики зазначають, що ISW не може перевірити, чи використовували українські сили ракети ATACMS з касетними бойовими частинами.
“Звинувачення Міністерства оборони Росії на адресу США у жертвах серед цивільного населення є спробою утримати Сполучені Штати від надання подальшої допомоги Україні у сфері безпеки”, – йдеться у звіті.
Низка російських блогерів критикували владу РФ за нездатність виявити і знищити всі ракети до того, як вони наблизилися до Севастополя, і за нездатність побудувати укриття в межах пішохідної доступності від пляжу, зокрема, порівнюючи відсутність укриттів біля цього пляжу з зусиллями Росії щодо будівництва укриттів у Бєлгородській області поблизу міжнародного кордону з Україною.
Як зауважили фахівці, відеоматеріали та знімки свідчать про те, що російські війська розміщують військову техніку в цивільних районах Криму з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
“Російська влада безвідповідально заохочує російський туризм до окупованого Криму у воєнний час, а російські військові продовжують використовувати окупований півострів як тиловий плацдарм”, – наголосили аналітики.
Експерти припустили, що російські військові, ймовірно, цілеспрямовано розміщують військові об’єкти поблизу цивільних районів у Криму, намагаючись стримувати українські удари.
“Росія, ймовірно, порушує власні правила застосування Міжнародного гуманітарного права, в яких зазначено, що “військове командування повинно уникати розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них””, – мовиться в заяві.
- У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну інформацію станом на 22:00 23 червня. З початку доби відбулося 116 бойових зіткнень. Ворог концентрував свої зусилля на Покровському та Курахівському напрямках. Сили оборони знають про плани ворога та роблять все, щоб їх зірвати.
Окупанти в суботу, 28 вересня, завдали авіаудару по Слатиному Харківської області. Загинули троє людей, ще щонайменше троє поранених.
Станом на 16:00 в суботу, 28 вересня, на даний час по всій лінії фронту відбулося 66 атак. Основні зусилля окупанти і далі прикладають на Покровському напрямку, де провели третину від усіх атак на території України. Окрім того, окупанти активно діють на Лиманському, Курахівському та Времівському напрямках.
Сьогодні, 28 вересня, у Козачій Лопані Харківської області російські війська дроном атакували цивільну автівку, внаслідок чого загинув суддя, а ще три жінки поранені.
28 вересня ворожі війська обстріляли магазин у Покровському районі Донецької області, внаслідок чого загинули двоє людей, а один був поранений.
28 вересня Литва оголосила про надання нової партії військової допомоги Україні. Загальна сума допомоги Литви з початку вторгнення зросла до понад 683 мільйонів євро.