ISW: заяви РФ про небажання воювати з НАТО схожі на ті, що були перед вторгненням в Україну
Джерело: Інститут вивчення війни
Слова Володимира Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, нагадують заяви Кремля наприкінці 2021 і на початку 2022 року про те, що РФ не планує нападати на Україну.
Аналітики проаналізували інтерв’ю Путіна російському держканалу “Россия 1” 17 грудня, де він погрожував Фінляндії і при цьому стверджував, що РФ не має наміру воювати з НАТО.
“Заяви Путіна про його мирні наміри щодо НАТО виглядають порожніми в контексті погроз, які він сам і кремлівські експерти останнім часом висловлюють на адресу країн-членів НАТО”, – йдеться у звіті.
Так, за словами експертів, Путін спробував заперечити попередження президента США Джо Байдена від 6 грудня про те, що Росія нападе на країну НАТО в майбутньому, якщо виграє війну в Україні. Зокрема російський диктатор запевняв, що РФ не має “жодних геополітичних, економічних, військових чи територіальних причин воювати з НАТО, і що Росія зацікавлена у розвитку відносин з країнами-членами НАТО”.
“Це інтерв’ю, ймовірно, було навмисною спробою посилити зусилля Кремля, спрямовані на те, щоб представити російську військову загрозу НАТО як уявну та штучну”, – наголосили в ISW.
При цьому, на думку аналітиків, постійна риторика Кремля про ворожі наміри щодо НАТО в поєднанні з потенційним майбутнім військовим потенціалом Росії в разі перемоги РФ в Україні створюють серйозну загрозу безпеці Заходу.
Як зауважили в Інституті вивчення війни, якби Росія могла захопити Україну, то вона “могла б розгорнути свої сили аж до кордону НАТО від Чорного моря до Північного Льодовитого океану”.
- Президент Росії Володимир Путін попередив про початок “проблем” із сусідньою Фінляндією після того, як країна приєдналася до Організації Північноатлантичного договору на початку цього року.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.