Ізраїль завдав удару по Ірану попри прохання Трампа не робити цього

Джерело: Bloomberg

Ізраїль проігнорував заклики США не завдавати ударів по ядерних об’єктах Ірану.

Американський президент Дональд Трамп неодноразово просив Ізраїль відмовитись від атак, однак прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу не дослухався до нього.

Фактично, він кинув виклик Трампу, націлившись на ядерну програму Ірану, чого так остерігались і Штати, і союзники.

Щобільше, все свідчить про те, що Ізраїль пішов далі, також націлившись на об’єкти балістичних ракет, вчених-атомників та військових лідерів.

Атака була скоєна за кілька годин після того, як Трамп сказав журналістам, що вона неминуча, але Штати вірять у перспективи дипломатії. Він додав, хоче домовитись з Іраном щодо ядерної угоди, але атака може зірвати ці зусилля.

“Насправді, це може допомогти, але також може її зірвати”.

Рішення Нетаньягу завдати ударів означає, що відповідь Ірану практично неминуча. Це посилить кризу на Близькому Сході, яку Трамп хотів побороти. Це також порушує питання, чи має Трамп вплив на свого союзника Нетаньягу, не кажучи вже про вплив на лідерів ворожих країн – Китаю та Росії.

Невдовзі після атаки держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США не допомагали Ізраїлю у бомбардуваннях і застеріг Іран він атака на американські об’єкти.

Своєю чергою Трамп сказав, що знав про атаку завчасно і зазначив, що кілька разів спілкувався телефоном з Нетаньягу останніми днями.

“В Ірану не може бути ядерної бомби, і ми сподіваємось повернутись за стіл перемовин. Побачимо. Є кілька людей у керівництві, яке не повернуться”, – сказав він.

Трамп зі своєю адміністрацією пообіцяли покласти край “невдалим військовим авантюрам на Близькому Сході”, зазначивши, що епоха війн США у регіоні завершилась.

Останніми тижнями Трамп відновив перемовини з Іраном про скорочення програми збагачення урану – на цьому наполягають США та Ізраїль – але Тегеран наполягає, що має право на це.

Але ізраїльська атака збільшує ризик того, що Трамп – попри бажання відійти від ударів – навпаки, може бути втягнутим в погіршення ситуації. Іран вже пообіцяв завдати ударів у відповідь по Ізраїлю та Штатах.

Голова Комітету Сенату з міжнародних відносин Джим Ріш заявив, що військові США зреагують, якщо “Іран прорахується” і вдарить по американських інтересах. Відтак він закликав Тегеран швидко укласти ядерну угоду зі Штатами.

Джастін Логан, директор з питань оборони та зовнішньої політики Інституту Катона зауважив, що Нетаньягу поставив Трампа перед доконаним фактом та кинув йому виклик, аби той виступив проти нього.

Трамп зараз не може дозволити, аби у світі сталась ще одна нестабільність. Його тарифна війна вже призвела до невизначеності, яка ризикує схилити США та світову економіку у бік рецесії.

Ціни на нафту зросли на азійських торгах після удару, що підживлює ризик такого сплеску інфляції.

Однак США завжди були рішучим прихильником Ізраїлю та надавали вирішальну військову підтримку, починаючи з війни Судного дня 1973 року і закінчуючи кампанією захисту від ракетних атак та атак безпілотників Ірану минулого року.

Навіть попри широку критику наступу Нетаньягу в Газі проти ХАМАС, США не припиняють надавати країні військову та фінансову підтримку.

Метт Креніг, старший директор Центру стратегії та безпеки Скоукрофта в Атлантичній раді у Вашингтоні, заявив, що Ізраїль має можливості здійснити атаку самостійно. Навіть попри це, за його словами, було б несподіванкою, якби США не надали хоча б мовчазної підтримки.

“Сумніваюся, що Ізраїль зробив би це без кивка та схвалення адміністрації Трампа”, – сказав він.

Що передувало?

У ніч на 13 червня Ізраїль завдав масованого авіаудару по Ірану. Головна ціль – ядерні об’єкти країни.

Зазначається, що для атаки було задіяно понад 200 літаків бойової авіації, які скинули сотні авіабомб. Загалом вражено понад 100 цілей в Ірані, зокрема головний іранський об’єкт зі збагачення урану у Натанзі.

Окрім цього, внаслідок атаки було вбито трьох генералів Ірану – Мохаммада Багері (головнокомандувач армії та другий за значенням командувач після верховного лідера), Хоссейна Саламі (головнокомандувач Корпусу вартових ісламської революції Ірану) та Голамалі Рашид (заступник головнокомандувача збройними силами).

Іран звинуватив в ударах не лише Ізраїль, а й Сполучені Штати, та пообіцяв “суворе покарання”. Натомість у США запевнили, що не допомагали Ізраїлю і закликали Іран не бити по американських об’єктах.

Сенатор Ліндсі Грем виступив під час телевізійного інтерв’ю він закликав Дональда Трампа ліквідувати верховного лідера Ірану, назвавши його головною загрозою світовій безпеці та “релігійним нацистом”.

На Кіпрі оголосили в розшук колишнього генерального директора російського гіганта “Уралкалій” Владислава Баумгертнера. 56-річний чоловік безвісти зник зі свого помешкання в Лімасолі ще 7 січня, і відтоді його місцеперебування залишається невідомим для правоохоронців та близьких.

Військовий уряд Судану офіційно завершив період роботи в евакуації та повернувся до розгромленої війною столиці. Прем’єр-міністр країни Каміль Ідріс заявив, що відновлення Хартума та повернення базових послуг для мешканців стане пріоритетом на найближчий час.

Дональд Трамп офіційно заявив про повне припинення постачання венесуельської нафти на Кубу, що ставить острів на межу енергетичної катастрофи. Американський лідер закликав комуністичний уряд негайно піти на угоду з Вашингтоном, натякаючи на критичне становище режиму в Гавані.

Перша леді Кіпру Філіппа Карсера оголосила про свій вихід із керівництва благодійної організації через гучний корупційний скандал. Рішення було прийняте після появи відеозапису, на якому високопосадовці нібито обговорюють способи незаконного впливу на президента та обхід антиросійських санкцій.