Канада заявила про збільшення оборонних витрат до 2% ВВП вже у 2025 році

Прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що Канада досягне оборонного порогу НАТО у 2% ВВП вже у 2025 фінансовому році.

За словами глава уряду, новий план оборонних інвестицій дозволить досягти витрат на оборону у 2% ВВП у 2025 фінансовому році, що завершиться в березні. У наступні роки показник військових витрат невпинно зростатиме.

Обґрунтовуючи необхідність перегляду бюджету і спрямування значної частки на зброю, Карні назвав значні загрози з боку Росії та Китаю.

Переконання, що географічне розташування Канади нас захищає, стає дедалі більш архаїчним, – пояснив прем’єр.

Також він розкритикував надмірну залежність Канади від Сполучених Штатів, позаяк, на його переконання, Вашингтон почав “монетизувати власну гегемонію”, зокрема застосовуючи митні бар’єри, ускладнюючи доступ до ринку та зменшуючи внесок у спільну безпеку.

Окремо Карні розповів про критичний стан військової інфраструктури, зауваживши, що нині лише один з чотирьох підводних човнів здатен вийти у море, менше половини флоту та бронетехніки наразі боєздатні.

Раніше прем’єр заявив, що Оттава має намір офіційно приєднатися до європейської оборонної ініціативи ReArm Europe, спрямованої на переозброєння Європи.

За словами глави уряду, участь у проекті стане частиною стратегії щодо зниження залежності Канади від імпорту озброєнь та боєприпасів зі Сполучених Штатів.

Нині 75 центів з кожного долара, який виділяється на капітальні оборонні витрати, йдуть у США. Це нерозумно, – пояснив прем’єр-міністр.

На сьогодні Канада витрачає на оборону близько 1,37% ВВП, що залишається нижче мінімального стандарту НАТО в 2%, а також значно поступається більш амбітної мети в 5% ВВП, яку озвучував президент США Дональд Трамп.

Додамо, країни НАТО обговорюють нову ціль оборонних витрат – 5% валового внутрішнього продукту до 2032 року. Як повідомляють дипломатичні джерела, ініціативу мають розглянути міністри закордонних справ країн Альянсу на зустрічі 14–15 травня. Кінцевою метою є узгодження нових стандартів до саміту в Гаазі у червні.

Поки що жодна з 32 країн-членів НАТО, включно із США, не досягла порогу у 5%. Найближче до нього — Польща, яка витрачає 4,1% ВВП і планує довести цей показник до 4,7% у 2025 році. Далі йдуть США (3,7%) та Естонія (3,4%).

У травні генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував підняти основний орієнтир до 3,5% ВВП на оборону та передбачити ще 1,5% ВВП на додаткові військові потреби, зокрема кібервійсько, товари подвійного призначення та військову мобільність.

Також стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.

Також президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.

Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.

Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.