Катар домагається угоди між Ізраїлем і ХАМАС щодо звільнення 50 заручників — Reuters
Джерело: Reuters
15 листопада катарські посередники намагалися домовитися про угоду між ХАМАС та Ізраїлем, яка передбачала звільнення близько 50 цивільних заручників із Сектору Гази в обмін на триденне припинення вогню, повідомив офіційний представник.
Угода, яка обговорюється та координується зі США, також передбачатиме звільнення Ізраїлем деяких палестинців з ізраїльських в’язниць і збільшення обсягу гуманітарної допомоги.
Зауважується, що угода може стати найбільшим звільненням заручників, утримуваних ХАМАС, відтоді, як палестинські бойовики увірвалося через кордон Гази, напали на Ізраїль та захопили заручників в анклав.
ХАМАС погодився із загальними контурами цієї угоди, водночас Ізраїль все ще обговорює деталі, зазначило джерело.
Невідомо, скільки палестинців Ізраїль звільнить зі своїх в’язниць у межах обговорюваної угоди.
Обсяг переговорів під проводом Катару суттєво змінився за минулі тижні, але той факт, що переговори зараз зосереджені на звільненні 50 цивільних ув’язнених в обмін на триденне перемир’я, і те, що ХАМАС погодився з планом угоди, раніше не повідомлялося.
Держава Перської затоки Катар, яка має амбітні зовнішньополітичні цілі, тримає прямий зв’язок із ХАМАС та Ізраїлем. Раніше це допомагало досягти перемир’я між ними.
Загалом Катар, де ХАМАС має політичне представництво, веде посередництво між ісламістським угрупованням бойовиків та ізраїльськими офіційними особами щодо звільнення понад 240 заручників.
- Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу вкотре відкинув ідею припинення вогню в Газі, якщо не будуть звільнені заручники.
- Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) оновила дані, згідно з якими щонайменше 239 заручників були викрадені терористами ХАМАС і вивезені у сектор Гази після нападу 7 жовтня.
- Бойовики угруповання ХАМАС використовували зброю з Північної Кореї для нападу на Ізраїль.
- За даними джерел офіційні особи США очікують нового етапу війни Ізраїлю проти ХАМАСу найближчими днями, коли ЦАХАЛ зменшить повітряні атаки і зосередиться на тактичній наземній операції.
У Південній Кореї перед судом постане власник ресторану з двома зірками Michelin, який подавав відвідувачам десерт із мурахами. За місцевим законодавством ці комахи не входять до переліку дозволених харчових інгредієнтів, а прокуратура вимагає засудити ресторатора до одного року ув’язнення.
Бразилія відмовила у візах двом високопосадовцям Держдепартаменту США, які планували приїхати до країни напередодні президентських виборів. Президент Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що вони могли намагатися вплинути на виборчий процес.
30 липня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр визнав можливу цілковиту зупинку АЕС “Пакш” через рекордно низький рівень води у Дунаї. Це може стати першою зупинкою станції за 44 роки її роботи.
У Перу землетрус магнітудою 5,1 пошкодив церкву XVI століття, яка є однією з найстаріших у перуанських Андах. Через стихію обвалилися дах і частина фасаду храму, а також було пошкоджено історичні вівтарі та релігійні реліквії. Для відновлення пам’ятки необхідно понад 400 тисяч доларів.
Сенат США не зміг просунути резолюцію, яка мала обмежити воєнні повноваження президента Дональда Трампа у конфлікті з Іраном. Для її підтримки забракло одного голосу – рішення відхилили з результатом 49 проти 50.