Казахстан затримав тисячі фур, що прямували з Китаю до РФ, у пошуках підсанкційних товарів
Джерело: росЗМІ
На кордоні Казахстану з Росією митники затримали близько 2,5 тисячі вантажівок, котрі везли товари з Китаю. Як зазначили представники транспортних компаній, багатокілометрові затори виникли через посилений митний контроль, під час якого перевіряють вантажі на наявність підсанкційних товарів.
Проблема почалася ще у середині вересня, коли особливій перевірці підлягали вантажі з електронікою, дронами, одягом та товарами західних брендів. На початку жовтня ситуація погіршилася.
Усі рейси з Китаю в напрямку Росії та Білорусі направляють на огляди, — інформують представники транспортних компаній. Через це логістичним компаніям довелося підвищувати тарифи та шукати альтернативні маршрути, наприклад через російсько-китайський кордон.
Також, вони констатують, що це не тимчасовий збій, а скоріше нова реальність — “посилення контролю та все більш суворе дотримання санкцій західних країн”
Посилення перевірок у Казахстані відбулося після того, як президент республіки Касим-Жомарт Токаєв провів кілька розмов із президентом США Дональдом Трампом. 7 вересня Токаєв заявив главі Білого дому, що готовий конструктивно обговорювати торгові питання, щоб скасувати введену США 25% мито на казахстанські товари.
Раніше віцепрем’єр Казахстану Серік Жумангарін наголошував, що Астана не підтримує західні санкції проти Росії, втім, не допомагатиме Москві їх обходити, оскільки це “дуже боляче вдарить по економіці країни”.
Нагадаємо, спершу затримки пояснювали впровадженням електронної черги на митних пунктах. Через збої в її роботі багато перевізників бронювали слоти “про всяк випадок”, що призводило до їхнього дефіциту. Дехто навіть намагався продавати “час проїзду”, згадує менеджер однієї з транспортних компаній. На пунктах пропуску періодично накопичувалися сотні вантажівок. Але згодом стало очевидно: головна причина — це раптове посилення контролю вантажів. Затримки виникли не лише на автомобільних КПП, а й на залізниці.
Попри те, що Росія та Казахстан є членами Митного союзу ЄАЕС, де митний огляд може не проводитися, на практиці ситуація інша. За офіційною інформацією, митники перевіряють лише “проблемні” вантажі, експорт яких із Казахстану потребує окремого дозволу або ліцензії — наприклад, товари подвійного призначення. Утім, за словами представника великої логістичної компанії, на перевірку може потрапити будь-яка фура чи вагон. Зокрема огляду піддаються 100% вантажів, які перевозяться залізницею, і 50% — автотранспортом.
Комітет державних доходів Мінфіну Казахстану підтвердив, що збільшення часу перевірки фур при виїзді до Росії пов’язане з контролем специфічних товарів, документів і дотриманням закону “Про контроль за специфічними товарами”. Там пояснили, що такі процедури діятимуть до ухвалення єдиних правил експортного контролю в межах ЄАЕС. Для товарів, які не потребують спеціального дозволу, перевірка, за словами казахстанських посадовців, займає лише 3–5 хвилин.
Втім, у російських перевізників є інше пояснення ситуації. Закон про контроль за товарами в Казахстані ухвалили ще у 2022–2023 роках, і посилення перевірок відбувалося хвилями — зазвичай у відповідь на зовнішньополітичні події: або США погрожували вторинними санкціями, або ухвалювали нові пакети обмежень. Цього разу контроль посилили після дій з боку Росії. 1 червня, після ударів дронів по військових аеродромах у Сибіру та на Далекому Сході, російські митники почали ретельно перевіряти фури, а поліція по всій Росії — зупиняти та оглядати вантажівки з казахстанськими номерами.
Було зрозуміло, що якась “відповідь” з боку Казахстану буде — митники нам так і говорили, — підтвердив співробітник іншої транспортної компанії.
Проблеми російських перевізників на цьому не завершуються: проїзд через казахстанський кордон може ще й подорожчати. Мінфін країни запропонував ввести гарантійний внесок за бронювання електронної черги — приблизно $7,5, оплату за прискорений проїзд — $755, а також аналогічний внесок за повторне бронювання. Ще одна пропозиція — обмежити видачу слотів до одного місця “в руки” на добу. Ініціатива зараз проходить громадське обговорення.
- Міністр внутрішніх справ Казахстану Єржан Саденов заявив про готовність вжити жорсткіших заходів щодо іноземців у відповідь на нові правила в’їзду громадян Казахстану до Росії.
- Раніше стало відомо, що Казахстан поставив за мету збільшити частку закордонних постачань нафти без російської допомоги. Міністр енергетики країни Алмасадам Саткалієв заявив, що обсяг такого експорту має зрости у 13 разів.
- Окрім того, значення Росії як транзитного коридору для товарообігу між Китаєм і Європою може зменшитися після модернізації турецької залізничної мережі. Туреччина вже отримала вигоду від ізоляції Росії в секторі авіаперевезень, нині ж Китай та європейські країни прагнуть збільшити наземні постачання через її територію.
- Заступник прем’єр-міністра Казахстану Серік Жумангарин заявив, що країна не підтримує санкцій заходу проти Росії, однак, безумовно дотримуватиметься, позаяк це навіть вигідно “з економічного погляду”.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.
Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.
Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.
В Ірані загострюється протистояння між протестувальниками та силовиками, що призвело до масових жертв у багатьох містах країни. На тлі жорстокого придушення мітингів США розглядають варіанти військового втручання, тоді як Тегеран обіцяє атакувати американські бази та Ізраїль.