Колумбійські вчені відкрили невідомий людський рід завдяки ДНК стародавніх останків

Колумбійські вчені зробили сенсаційне відкриття: їм вдалося виявити раніше невідомий людський рід, дослідивши ДНК стародавніх останків, знайдених поблизу столиці країни, Боготи. Як наголошується в матеріалі Reuters, знахідка може змінити наше розуміння міграцій і життя давніх людей у Південній Америці.

Останки, які належать до так званої групи Чекуа (назва походить від місцевості в муніципалітеті Немокон, де їх виявили у 1992 році), мають вік близько 6 тисяч років. Їхній геном досі не був повноцінно досліджений, що робить це відкриття унікальним.

“Коли ми порівняли ДНК цих людей з іншими зразками з різних куточків Америки, ми зрозуміли, що особи з до-керамічного періоду на плато Кундінобойяценсе належать до раніше невідомого роду”, – розповідає докторка Андреа Касас, дослідниця Інституту генетики Національного університету Колумбії.

До знахідки Чекуа входять фрагментарні останки приблизно 30 осіб та один майже цілісний череп. Дослідники змогли повністю секвенувати ДНК шести осіб із цієї групи. Ці дані додали до ширшого проєкту, який включає останки, знайдені під час розкопок між 1987 і 2003 роками. На відміну від Чекуа, інші останки з плато навколо Боготи мають генетичну схожість із рештками, знайденими в Панамі. Це вказує на те, що вони належали до груп, які мігрували через Центральну Америку та Колумбію, рухаючись на південь від Берингової протоки приблизно 20 тисяч років тому.

Джерело: Reuters

Таємницею залишається походження групи Чекуа і те, що з ними сталося. Докторка Касас припускає, що вони могли бути ізольованою спільнотою мисливців-збирачів, які вели кочовий спосіб життя. Їхнє зникнення могло бути спричинене змінами клімату, хворобами чи нестачею їжі. Наразі невідомо, чи залишили вони нащадків.

Череп Чекуа вирізняється видовженою формою, на відміну від інших черепів, знайдених у цьому регіоні, зазначає доктор Хосе Вісенте Родрігес, професор фізичної антропології університету.

“Цей череп має ознаки абсцесів у передній верхній частині щелепи, що може свідчити про втрату зубів через інфекцію”, – пояснює він, обережно тримаючи знахідку. На відміну від пізніших черепів, які мають сліди карієсу, зуби Чекуа вказують на інші проблеми зі здоров’ям.

Раціон давніх людей, ймовірно, залежав від природних умов. Вулканічні виверження могли знищувати наземні джерела їжі, змушуючи людей вживати коренеплоди, такі як картопля чи бульби, додає Родрігес.

Дослідження триває, і вчені сподіваються, що нові знахідки допоможуть розкрити більше деталей про цей загадковий рід. “Ми працюємо з тими останками, які маємо. Можливо, за кілька років ми знайдемо нові рештки, які проллють світло на цю історію”, – підсумовує Касас.

• На південь від німецького міста Галле, біля доісторичного озера, археологи виявили сліди систематичного добування тваринного жиру – масштабного процесу, яким, імовірно, керували неандертальці ще 125 тисяч років тому. Вчені охрестили знахідку “жировою фабрикою”, адже мова йде не про випадкову обробку туш, а про добре організовану роботу з видобутку жиру з кісток.

• вчені,
• дослідження,
• історія,
• кістки,
• людина,
• людський рід,
• останки людини