Колишній співробітник Агентства нацбезпеки США зізнався у шпигунстві на користь РФ
Джерело: пресслужба Міністерства юстиції США
23 жовтня колишній співробітник Агентства національної безпеки США Джарех Себастьян Далке з Колорадо-Спрінгс визнав себе винним за шістьма пунктами звинувачення у спробі передачі секретної інформації Національної оборони (NDI) агенту Російської Федерації.
У червні 2022 року 31-річного Далке прийняли на посаду спеціаліста з безпеки інформаційних систем АНБ. Одначе, менш ніж через місяць він звільнився нібито за “сімейними обставинами”. Як з’ясувало слідство, за кілька тижнів роботи він роздрукував абсолютно секретні документи, а згодом запропонував їх на продаж у зашифрованому онлайн-листуванні людині, яку вважав російським агентом. Насправді ця особа була таємним співробітником ФБР.
Далке запросив 85 тисяч доларів в обмін на всю інформацію, якою він володіє. Він стверджував, що ця інформація буде мати значення для Росії, і сказав, що поділиться додатковою інформацією в майбутньому, коли повернеться до Вашингтона.
Далке визнав, що навмисно передав файли, вважаючи, що ця інформація буде використана, щоб завдати шкоди Сполученим Штатам і принести користь Росії.
28 вересня 2022 року Далке було заарештовано відразу після того, як під час особистої зустрічі в Денвері передав йому п’ять файлів з копіями документів під грифом “цілком таємно”.
Колишній кіберфахівець визнав себе винним в окружному суді США за шістьма пунктами звинувачення у спробі передачі секретної інформації про національну оборону агенту іноземного уряду. Він підтвердив, що розумів, що ці дані могли бути використані на шкоду США.
Нині йому загрожує довічне ув’язнення.
- Виконувача обов’язків керівника представництва Росії в Євросоюзі Кирила Логвінова вважають агентом Служби зовнішньої розвідки РФ. Бельгійська служба державної безпеки (VSSE) підозрює його у “секретній діяльності проти європейських інтересів”.
- П’ятеро заарештованих у Великій Британії болгарських шпигунів працювали на Яна Марсалека, пов’язаного з російськими спецслужбами.
- 28 серпня прокуратура Швеції висунула звинувачення проти росіянина Сергія Скворцова, у зборі інформації для російської військової розвідувальної служби РФ протягом майже десяти років.
- Громадянин Німеччини, що працював у військовому секторі, був заарештований за підозрою в шпигунстві на користь Росії.
- Польща затримала ще одного члена російської шпигунської мережі, довівши загальну кількість осіб, заарештованих під час розслідування, до 15 осіб.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.