Компанії з РФ та Індії уклали угоду про наймасштабніше постачання нафти – Reuters

Джерело: Reuters

Російська державна компанія “Роснефть” уклала контракт з приватною індійською компанією “Reliance” на постачання нафти. Угода стала наймасштабнішою в історії щодо постачання нафти між РФ та Індією.

За даними агентства, за угодою “Роснефть” постачатиме приватному нафтопереробному заводу в Індії 500 000 барелів сирої нафти щоденно.

Як повідомили три джерела, угода підписана на 10 років і становить 0,5% від світових постачань. За поточними цінами, “Роснефть” отримуватиме 13 млрд доларів у рік з цієї угоди.

За угодою, “Роснефть” постачатиме 20-21 партію різних сортів нафти танкерами Aframax та три партії мазуту щомісяця.

Щорічно компанії переглядатимуть ціни та обсяг постачань, щоб враховувати динаміку нафтових ринків.

Цьогоріч “Reliance” вже підписувала угоду з “Роснефть” на постачання 3 000 000 барелів нафти у місяць. Окрім цього, “Reliance” регулярно купує російську нафту через посередників.

Нова угода становить близько половини морського експорту нафти “Роснефть” з російських портів, відтак в інших трейдерів та посередників залишиться менше поставок.

З січня по жовтень “Reliance” імпортувала в середньому 405 000 барелів російської нафти у день, що на 388 500 барелів більше, аніж за аналогічний період 2023 року, свідчать дані з танкерів.

Постачання за новою угодою розпочнуться вже у січні 2025 року. Угода підписана на 10 років з можливістю продовження ще на 10 років.

Більшість поставок складатимуться з нафти марки Urals, яка є найпопулярнішою серед індійських НПЗ. Її продаватимуть зі знижкою у три долари за барель.

“Роснефть” від коментарів відмовилась. У “Reliance” заявили, що працюють з міжнародними постачальниками, зокрема й російськими, і їхні угоди основані на ринкових умовах. Більше деталей індійська компанія не повідомила.

Угода передує запланованому візиту президента РФ Володимира Путіна до Індії.

Російська нафта становить більше третини імпорту енергоресурсів Індії. Індія стала найбільшим імпортером російської нафти після того, як Європейський Союз запровадив санкції на імпорт російської нафти у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році.

Індія не запроваджувала санкцій проти Росії, відтак місцеві виробники почали заробляти на дешевій російській нафті, ціни на яку впали через санкції.

  • Індійські нафтопереробні заводи відіграють ключову роль у переробленні російської нафти, яка експортується до західних країн, що допомагає Росії обходити санкції G7.

Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.

Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.

The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду його Меган Моббс. Меган  – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.

На одному з пляжів на заході Ірландії подружжя Кейт і Джон Гей натрапило на пляшку з посланням, яка пропливла майже 3 тисячі кілометрів через Атлантичний океан. У ній була записка від пари закоханих – Аніти Моран та Бреда Сквайрса – яку вони залишили ще у 2012 році після побачення на канадському острові Белл.

Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.