Країни НАТО можуть створити п’ятирічний фонд у $100 млрд для допомоги Україні

Джерело: Bloomberg

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пропонує створити фонд союзницьких внесків на суму у 100 мільярдів доларів протягом п’яти років в межах пакета допомоги Україні, який лідери країн Альянсу мають підписати на липневому саміті у Вашингтоні.

За словами осіб, обізнаних з пропозицією, члени Альянсу все ще обговорюють ініціативу Столтенберга і механізми розподілу внесків, зокрема, чи враховувати двосторонню допомогу Україні у загальній сумі.

Пропозицію, що потребує схвалення 32 членів Організації Північноатлантичного договору, ймовірно, змінять до погодження, зазначили анонімні джерела.

У межах пакету НАТО також може взяти на себе оперативні обов’язки очолюваної США Контактної групи з оборони України, яка координує постачання озброєння в Україну приблизно з 50 країн. Під керівництвом Голови Європейського командування Збройних Сил США та Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Кріса Каволі такий крок міг би захистити структуру від будь-яких політичних змін після виборів у листопаді.

Якщо союзники підтримають пропозицію Столтенберга, крок НАТО щодо більш активної ролі в допомозі Україні означатиме зміну парадигми для військового альянсу, який раніше дистанціювався від цих зусиль, аби уникнути потенційного загострювання.

Обговорення відбудуться під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі в 3 та 4 квітня, щоб відзначити 75-ту річницю альянсу 4 квітня. Крім підтримки України, міністри також, ймовірно, обговорять, наступника Столтенберга.

США та інші союзники сподівалися завершити обговорення і затвердити на посаду генсека прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. Однак, нещодавно Румунія здивувала союзників, висунувши власного кандидата, президента Клауса Йоганніса. Тож, рішення, ймовірно, відтермінується.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко 27 жовтня детально пояснив власний план миру через силу із шести пунктів. 

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.