Країни НАТО можуть створити п’ятирічний фонд у $100 млрд для допомоги Україні
Джерело: Bloomberg
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пропонує створити фонд союзницьких внесків на суму у 100 мільярдів доларів протягом п’яти років в межах пакета допомоги Україні, який лідери країн Альянсу мають підписати на липневому саміті у Вашингтоні.
За словами осіб, обізнаних з пропозицією, члени Альянсу все ще обговорюють ініціативу Столтенберга і механізми розподілу внесків, зокрема, чи враховувати двосторонню допомогу Україні у загальній сумі.
Пропозицію, що потребує схвалення 32 членів Організації Північноатлантичного договору, ймовірно, змінять до погодження, зазначили анонімні джерела.
У межах пакету НАТО також може взяти на себе оперативні обов’язки очолюваної США Контактної групи з оборони України, яка координує постачання озброєння в Україну приблизно з 50 країн. Під керівництвом Голови Європейського командування Збройних Сил США та Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Кріса Каволі такий крок міг би захистити структуру від будь-яких політичних змін після виборів у листопаді.
Якщо союзники підтримають пропозицію Столтенберга, крок НАТО щодо більш активної ролі в допомозі Україні означатиме зміну парадигми для військового альянсу, який раніше дистанціювався від цих зусиль, аби уникнути потенційного загострювання.
Обговорення відбудуться під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі в 3 та 4 квітня, щоб відзначити 75-ту річницю альянсу 4 квітня. Крім підтримки України, міністри також, ймовірно, обговорять, наступника Столтенберга.
США та інші союзники сподівалися завершити обговорення і затвердити на посаду генсека прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. Однак, нещодавно Румунія здивувала союзників, висунувши власного кандидата, президента Клауса Йоганніса. Тож, рішення, ймовірно, відтермінується.
- Надвечір 19 березня на базі Повітряних сил США “Рамштайн” у німецькому місті Рамштайн-Мізенбах завершилася 20-та зустріч Контактної групи з питань оборони України. Зокрема союзники акцентували на необхідності постачання Силам оборони боєприпасів, систем ППО, F-16 та дронів.
- Глава Міноборони США Ллойд Остін повідомив, що всього за кілька місяців, завдяки зразковому керівництву та участі колег-членів Контактної групи, вдалося створити вісім “коаліцій можливостей”.
- Заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повідомив, що за перші три місяці 2024 року Міністерство оборони допустило до експлуатації у війську понад 80 зразків озброєння та військової техніки українського виробництва. Найбільша група – боєприпаси.
- Міністерство оборони України вибудовує нову архітектуру закупівель, яка відповідатиме стандартам НАТО та працюватиме за найкращими практиками корпоративного управління.
Українська делегація на чолі з главою ГУР Кирилом Будановим провела в Абу-Дабі прямі переговори не лише з американською, але й із російською сторонами, інформує обізнане джерело.
Україна, ЄС і Конгрес США були шоковані від “мирного плану” Трампа, котрий виявився грою на користь Росії: його ініціатори, не читаючи деталей, намагалися використати Україну та ЄС як інструмент для завершення війни і підвищення особистого рейтингу президента США. План, який спочатку подавався як ультимативний, скоротився до 19 пунктів, втім, залишає відкритим коло політичної драми між Трампом, Україною та РФ, пише власниця “Букв” Катерина Рошук.
В адміністрації Дональда Трампа зростають побоювання, що мирний план, котрий зазнав змін після переговорів з українськими посадовцями буде відкинуто главою РФ Володимиром Путіним.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.