Країни НАТО можуть створити п’ятирічний фонд у $100 млрд для допомоги Україні

Джерело: Bloomberg

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пропонує створити фонд союзницьких внесків на суму у 100 мільярдів доларів протягом п’яти років в межах пакета допомоги Україні, який лідери країн Альянсу мають підписати на липневому саміті у Вашингтоні.

За словами осіб, обізнаних з пропозицією, члени Альянсу все ще обговорюють ініціативу Столтенберга і механізми розподілу внесків, зокрема, чи враховувати двосторонню допомогу Україні у загальній сумі.

Пропозицію, що потребує схвалення 32 членів Організації Північноатлантичного договору, ймовірно, змінять до погодження, зазначили анонімні джерела.

У межах пакету НАТО також може взяти на себе оперативні обов’язки очолюваної США Контактної групи з оборони України, яка координує постачання озброєння в Україну приблизно з 50 країн. Під керівництвом Голови Європейського командування Збройних Сил США та Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Кріса Каволі такий крок міг би захистити структуру від будь-яких політичних змін після виборів у листопаді.

Якщо союзники підтримають пропозицію Столтенберга, крок НАТО щодо більш активної ролі в допомозі Україні означатиме зміну парадигми для військового альянсу, який раніше дистанціювався від цих зусиль, аби уникнути потенційного загострювання.

Обговорення відбудуться під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі в 3 та 4 квітня, щоб відзначити 75-ту річницю альянсу 4 квітня. Крім підтримки України, міністри також, ймовірно, обговорять, наступника Столтенберга.

США та інші союзники сподівалися завершити обговорення і затвердити на посаду генсека прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. Однак, нещодавно Румунія здивувала союзників, висунувши власного кандидата, президента Клауса Йоганніса. Тож, рішення, ймовірно, відтермінується.

8 жовтня близько 07:35 російські війська обстріляли цивільний автомобіль у Корабельному районі Херсона.

Кіт постраждав під час російської атаки на Чернігів 6 жовтня.

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.

Президент Володимир Зеленський зустрівся із президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Хуаном Понсом Самп’єтро. Сторони обговорили підтримку України в умовах повномасштабного вторгнення Росії та ключові напрямки співпраці.

Військові 63-ї бригади ЗСУ взяли в полон 22-річного громадянина Індії, який воював на боці російської армії. За його словами, він залишив російські позиції під час першого штурму на Донеччині.