Кремінь прокоментував призначення мовної омбудсменки

Джерело: Тарас Кремінь у коментарі hromadske

Тарас Кремінь прокоментував призначення Кабміном Олени Івановської на посаду Уповноваженої з захисту державної мови.

Покладаю великі надії на те, що вона, як і я, перебуваючи на цій посаді, буде незалежною від органів влади та посадових осіб. Щоб захищати мовні права громадян України, особливо під час війни, треба мати бездоганну репутацію, авторитет, мужність, і, звичайно, мудрість в ухваленні рішень, — зазначив Кремінь.

Він додав, що сформована ним команда Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови “проявила себе на найвищому рівні” за пʼять років — з моменту утворення з нуля цієї головної мовної інституції.

Тож, колишній омбудсмен висловив сподівання, що пані Олена з фактичного першого робочого дня почне виконання своїх обов’язків, полишивши свою улюблену справу — дослідження українського фольклору, — аби виконувати покладені на неї функції.

На запитання, чому контракт із ним не продовжили, Кремінь відповів: “Я би теж хотів знати відповідь на це, але думаю, що це вже питання історичного характеру”.

Він побажав Івановській успіхів і сподівається, “що та надія, яка на неї покладена Кабінетом Міністрів та громадянським суспільством, буде виправдана”.

Зауважимо, 2 липня Тараса Кременя звільнили з посади у зв’язку з завершенням п’ятирічного строку повноважень.

Рішення набуло чинності 8 липня. Він перебував на посаді з липня 2020 року.

У Раді раніше закликали Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.

Додамо, Кремінь заявив, щодо нього не звертались щодо можливого повторного призначення на посаду мовного омбудсмена.

Жодної консультації, пропозиції та тим паче вмовлянь, – розповів Кремінь та вказав, що був би зацікавлений продовжити роботу на посаді мовного омбудсмена.

Крім того, на його думку, жоден із сьогоднішніх кандидатів — філологиня Ірина Коваль-Фучило, філологиня Олена Івановська і заступник державного секретаря Кабінету міністрів Павло Полянський — не відповідає критеріям, щоб обійняти посаду уповноваженого. Кремінь вказує, що для цієї потрібен досвід правозахисту і досвід захисту державної мови.

Пішло протистояння в суспільстві на порожньому місці, яке вже бʼє по авторитету позитивних здобутків влади. Саме за ці роки створено інституцію та втілено кращі практики захисту мовних прав громадян, що має бути гідно оцінено і продовжено, – додав мовний омбудсман.

Раніше народний депутат Володимир В’ятрович спільно з низкою українських громадських організацій виступили зі спільною заявою, в якій закликали президента і його офіс не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови.

Згідно з законом, Міністр юстиції, Міністр культури та стратегічних комунікацій і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мали 8 квітня подати на розгляд уряду кандидатуру на наступний термін.

Однак, посадовці подали кандидатури кулуарно, потай від громадськості. В’ятрович та інші підписанти заяви сумніваються щодо придатності цих кандидатів на посади, адже вони фахівці у галузі фольклору та етнографії, коли інституція Уповноваженого із захисту державної мови більше стосується правозахисної діяльності.

Директор ліцею в Ужгородському районі вп’яте не склав іспит на вільне володіння українською мовою.
У першому кварталі 2025 року (з січня по березень) на адресу Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя надійшло 646 звернень щодо порушення мовного законодавства.