Кулеба прибув до Китаю для переговорів

Джерело: Дмитро Кулеба/Фейсбук

23 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прибув до Китаю, щоб обговорити зі своїм колегою Ван Ї шляхи досягнення миру.

Ми повинні уникати конкуренції мирних планів, – вважає Кулеба.

Глава МЗС наголосив, що наразі дуже важливо мати прямий діалог між Києвом і Пекіном.

Раніше у пресслужбі МЗС поінформували, що у межах зустрічей і переговорів з 23-25 липня сторони проведуть обмін думками щодо актуального стану та перспектив розвитку двосторонніх відносин.

Головною темою обговорень стане пошук шляхів припинення російської агресії та можливої ролі Китаю у досягненні сталого і справедливого миру.

У червні кілька дипломатів заявили, що Китай, пропустивши мирний саміт щодо України, лобіював свій альтернативний план.

Згодом Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Китай у розпалюванні “найбільшого збройного конфлікту в Європі” та спробі “всидіти на двох стільцях”. У КНР зреагували на заяву, закликавши “не підливати мастила у вогонь”.

Після чого міністр економіки ФРН Роберт Габек у Пекіні на зустрічі з головою Національної комісії з розвитку та реформ (NDRC) Чженом Шаньцзе наголосив, що інтереси безпеки Німеччини та Європи безпосередньо торкаються війни Росії проти України.

Тоді як президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай може зіграти ключову роль у встановленні миру в Україні.

Своєю чергою, президент Польщі Анджей Дуда під час візиту до Пекіна заявив, що він сподівається, що Китай допоможе знайти рішення для миру в Україні, яке б поважало міжнародне право.

Водночас посол США в Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай ніяк не дотримується нейтралітету у російсько-українській війні, натомість “фактично” став на бік Путіна. А лідери НАТО назвали Китай “вирішальним фактором” російсько-української війни та висловили занепокоєння зближенням КНР та РФ у своєму підсумковому комюніке цьогорічного саміту.

Нагадаємо, після дипломатичних зустрічей у Москві ввечері 2 березня Міністерство закордонних справ Китаю заявило 3 березня, що переговори будуть “єдиним способом припинити” російсько-українську війну. Зокрема постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що США мають припинити постачати озброєння в Україну та докласти зусиль для “встановлення миру”. Зокрема він закликав РФ та Україну виконати Мінські угоди, досягнуті у 2014 році.

Вже 5 червня відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.

Співрозмовники наголосили на важливості дотримання принципів Статуту ООН та міжнародного права. Як відзначено сторонами, взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом, на якому грунтуються двосторонні відносини України і Китаю.

Варто зазначити, глава РФ Володимир Путін перевіряє, чи готові Сполучені Штати Америки до переговорів щодо припинення війни Росії проти України. За словами двох осіб, наближених до Кремля, російський президент надіслав США певні сигнали неофіційними каналами, щоб дати зрозуміти, що він відкритий для обговорення, включно з потенційно майбутніми домовленостями про безпеку України. Захід налаштований скептично.

Своєю чергою, в Інституті вивчення війни (ISW)  застерегли, що президент Росії Володимир Путін намагається переконати Захід зрадити Україну шляхом переговорів без участі Києва.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.