Китай імпортував рекордну кількість російської нафти у 2024 році
Джерело: Reuters
Імпорт сирої нафти до Китаю з Росії досяг рекордного рівня у 2024 році зі зростанням на 1% порівняно з 2023 роком. Обсяги постачання з Росії становили 108,5 мільйона тонн, що еквівалентно 2,17 мільйона барелів на добу.
Попит на російську нафту стимулювали знижені ціни, які приваблювали як незалежні, так і державні нафтопереробні компанії. Постачання включає трубопровідний і морський транспорт.
Водночас з Саудівської Аравії до Китаю імпорт нафти скоротився на 9% (до 78,64 мільйона тонн, або 1,57 мільйона барелів на добу). У 2023 році показники становили 1,72 мільйона барелів.
Зростання частки дешевшої нафти з Росії та Ірану обмежувало попит на саудівську нафту більшу частину року. У четвертому кварталі Саудівська Аравія частково відновила свої позиції завдяки зниженню цін та скороченню постачання з Ірану.
Загальний імпорт сирої нафти до Китаю знизився на 1,9%, що стало першим падінням, не пов’язаним із пандемією. На це вплинули слабке економічне зростання та зменшення попиту на пальне.
Імпорт із Малайзії, яка є основним транспортним вузлом для перевалки санкційної нафти з Ірану та Венесуели, зріс на 28% (до 70,38 мільйона тонн або 1,41 мільйона барелів на добу). Це зробило її третім найбільшим постачальником для Китаю.
Закупівлі іранської нафти офіційно не зафіксовані. Однак основна частина цього ресурсу надходить до незалежних нафтопереробних заводів, які стикаються з низьким попитом і тиском через зменшення маржі.
Щодо інших постачальників, імпорт із Венесуели у грудні становив 290 000 тонн, загалом за рік — 1,5 мільйона тонн, або 30 000 барелів на добу. Постачання з Бразилії збільшилися на 17%, тоді як імпорт нафти зі США впав на 36% у порівнянні з 2023 роком.
- На початку 2025 року Китай закривав ключові нафтові порти на сході країни для танкерів, що перебувають у санкційних списках США.
- 14-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії націлено на нафтовий “тіньовий флот” Росії. Обмеження охоплять майже 70 осіб.
Президент Володимир Зеленський погодив призначення полковника Юрія Черевашенка командувачем безпілотних систем протиповітряної оборони – заступником командувача Повітряних сил ЗСУ. Відповідний наказ підписав міністр оборони Денис Шмигаль.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 листопада. Загалом від початку доби відбулося 170 бойових зіткнень.
Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про підписання меморандуму зі шведською компанією Saab, який передбачає запуск виробництва винищувачів Gripen на українських потужностях до 2033 року.
На фронті загинув військовослужбовець Антон Бондаренко, який раніше працював фіксером для журналістів французьких телеканалів TF1 та LCI під час їхніх поїздок в Україну.
Президент Володимир Зеленський заявив, що у жовтні російська армія втратила близько 25 тисяч військових, знищених унаслідок роботи українських безпілотників.