Китай імпортував рекордну кількість російської нафти у 2024 році
Джерело: Reuters
Імпорт сирої нафти до Китаю з Росії досяг рекордного рівня у 2024 році зі зростанням на 1% порівняно з 2023 роком. Обсяги постачання з Росії становили 108,5 мільйона тонн, що еквівалентно 2,17 мільйона барелів на добу.
Попит на російську нафту стимулювали знижені ціни, які приваблювали як незалежні, так і державні нафтопереробні компанії. Постачання включає трубопровідний і морський транспорт.
Водночас з Саудівської Аравії до Китаю імпорт нафти скоротився на 9% (до 78,64 мільйона тонн, або 1,57 мільйона барелів на добу). У 2023 році показники становили 1,72 мільйона барелів.
Зростання частки дешевшої нафти з Росії та Ірану обмежувало попит на саудівську нафту більшу частину року. У четвертому кварталі Саудівська Аравія частково відновила свої позиції завдяки зниженню цін та скороченню постачання з Ірану.
Загальний імпорт сирої нафти до Китаю знизився на 1,9%, що стало першим падінням, не пов’язаним із пандемією. На це вплинули слабке економічне зростання та зменшення попиту на пальне.
Імпорт із Малайзії, яка є основним транспортним вузлом для перевалки санкційної нафти з Ірану та Венесуели, зріс на 28% (до 70,38 мільйона тонн або 1,41 мільйона барелів на добу). Це зробило її третім найбільшим постачальником для Китаю.
Закупівлі іранської нафти офіційно не зафіксовані. Однак основна частина цього ресурсу надходить до незалежних нафтопереробних заводів, які стикаються з низьким попитом і тиском через зменшення маржі.
Щодо інших постачальників, імпорт із Венесуели у грудні становив 290 000 тонн, загалом за рік — 1,5 мільйона тонн, або 30 000 барелів на добу. Постачання з Бразилії збільшилися на 17%, тоді як імпорт нафти зі США впав на 36% у порівнянні з 2023 роком.
- На початку 2025 року Китай закривав ключові нафтові порти на сході країни для танкерів, що перебувають у санкційних списках США.
- 14-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії націлено на нафтовий “тіньовий флот” Росії. Обмеження охоплять майже 70 осіб.
На півночі Сектора Гази під час збору дров загинули двоє підлітків, Мухаммад та Сулейман Аль-Завара. Родичі стверджують, що діти допомагали батькам під час холодів, тоді як ізраїльська армія називає їх загрозою для своїх військ.
Китай сколихнула хвиля арештів серед військової еліти: під вартою опинився заступник голови Центральної ради КНР Чжан Юся. Пекін побоюється збройного повстання, оскільки з’явилася інформація про можливий рух військ на столицю для повалення чинного режиму.
Російські війська протягом місяця тричі вдарили шахедами по ПрАТ “Щорський завод продовольчих товарів” у Сновську, що на Чернігівщині, зрештою, повністю знищивши підприємство.
Син президента Ірану Юсеф Пезешкіян публічно виступив проти інтернет-цензури. Він заявив, що спроби приховати відеодокази насильства над мітингарями лише поглиблюють прірву між народом і владою. Тим часом правозахисники повідомляють про тисячі загиблих під час цифрової блокади.
У Києві на Троєщині розгорнули два наметових містечка для мешканців через відсутність опалення та світла після російських обстрілів. Люди можуть зігрітися, підзарядити техніку та перепочити, поки рятувальники відновлюють пошкоджені будинки.