Китай імпортував рекордну кількість російської нафти у 2024 році

Джерело: Reuters 

Імпорт сирої нафти до Китаю з Росії досяг рекордного рівня у 2024 році зі зростанням на 1% порівняно з 2023 роком. Обсяги постачання з Росії становили 108,5 мільйона тонн, що еквівалентно 2,17 мільйона барелів на добу.

Попит на російську нафту стимулювали знижені ціни, які приваблювали як незалежні, так і державні нафтопереробні компанії. Постачання включає трубопровідний і морський транспорт.

Водночас з Саудівської Аравії до Китаю імпорт нафти скоротився на 9% (до 78,64 мільйона тонн, або 1,57 мільйона барелів на добу). У 2023 році показники становили 1,72 мільйона барелів.

Зростання частки дешевшої нафти з Росії та Ірану обмежувало попит на саудівську нафту більшу частину року. У четвертому кварталі Саудівська Аравія частково відновила свої позиції завдяки зниженню цін та скороченню постачання з Ірану.

Загальний імпорт сирої нафти до Китаю знизився на 1,9%, що стало першим падінням, не пов’язаним із пандемією. На це вплинули слабке економічне зростання та зменшення попиту на пальне.

Імпорт із Малайзії, яка є основним транспортним вузлом для перевалки санкційної нафти з Ірану та Венесуели, зріс на 28% (до 70,38 мільйона тонн або 1,41 мільйона барелів на добу). Це зробило її третім найбільшим постачальником для Китаю.

Закупівлі іранської нафти офіційно не зафіксовані. Однак основна частина цього ресурсу надходить до незалежних нафтопереробних заводів, які стикаються з низьким попитом і тиском через зменшення маржі.

Щодо інших постачальників, імпорт із Венесуели у грудні становив 290 000 тонн, загалом за рік — 1,5 мільйона тонн, або 30 000 барелів на добу. Постачання з Бразилії збільшилися на 17%, тоді як імпорт нафти зі США впав на 36% у порівнянні з 2023 роком.

На території Києво-Печерської лаври внаслідок нещодавньої російської атаки зафіксовано пошкодження 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.

Російські окупанти атакували цивільне авто у Київському районі Харкова. Унаслідок удару загинув пасажир, водійка отримала поранення.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що поверне Польщі державну нагороду, Командорський хрест із зіркою ордена “За заслуги перед Польщею”, у відповідь на рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його було нагороджено у 2023 році тодішнім главою держави Анджеєм Дудою.

Президент Володимир Зеленський заявив, що інцидент із нібито ударом дрона по автобусу з білоруськими дітьми є російською провокацією, спрямованою на спроби втягнути Білорусь у війну проти України.