Китай імпортував рекордну кількість російської нафти у 2024 році

Джерело: Reuters 

Імпорт сирої нафти до Китаю з Росії досяг рекордного рівня у 2024 році зі зростанням на 1% порівняно з 2023 роком. Обсяги постачання з Росії становили 108,5 мільйона тонн, що еквівалентно 2,17 мільйона барелів на добу.

Попит на російську нафту стимулювали знижені ціни, які приваблювали як незалежні, так і державні нафтопереробні компанії. Постачання включає трубопровідний і морський транспорт.

Водночас з Саудівської Аравії до Китаю імпорт нафти скоротився на 9% (до 78,64 мільйона тонн, або 1,57 мільйона барелів на добу). У 2023 році показники становили 1,72 мільйона барелів.

Зростання частки дешевшої нафти з Росії та Ірану обмежувало попит на саудівську нафту більшу частину року. У четвертому кварталі Саудівська Аравія частково відновила свої позиції завдяки зниженню цін та скороченню постачання з Ірану.

Загальний імпорт сирої нафти до Китаю знизився на 1,9%, що стало першим падінням, не пов’язаним із пандемією. На це вплинули слабке економічне зростання та зменшення попиту на пальне.

Імпорт із Малайзії, яка є основним транспортним вузлом для перевалки санкційної нафти з Ірану та Венесуели, зріс на 28% (до 70,38 мільйона тонн або 1,41 мільйона барелів на добу). Це зробило її третім найбільшим постачальником для Китаю.

Закупівлі іранської нафти офіційно не зафіксовані. Однак основна частина цього ресурсу надходить до незалежних нафтопереробних заводів, які стикаються з низьким попитом і тиском через зменшення маржі.

Щодо інших постачальників, імпорт із Венесуели у грудні становив 290 000 тонн, загалом за рік — 1,5 мільйона тонн, або 30 000 барелів на добу. Постачання з Бразилії збільшилися на 17%, тоді як імпорт нафти зі США впав на 36% у порівнянні з 2023 роком.

Війська РФ продовжують тиснути на Курщині, просуваючись у кількох напрямках. Найбільша загроза зосереджена в районі Мирного, Зозулівки та Суджі, де окупанти закріплюються та підтягують резерви.

Американське космічне агентство NASA ліквідувало Офіс головного наукового співробітника, а також Управління науки, політики та стратегії спільно з низкою інших підрозділів.

Глава Європейської ради Антоніу Кошта та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримали результати українсько-американських перемовин у Саудівській Аравії, котрі передбачають відновлення військової допомоги Україні, обмін розвідданими та ініціативу щодо тимчасового припинення вогню.

Міністерство закордонних справ України взяло до уваги візит Генерального секретаря ОБСЄ Ферідуна Сінірліоглу до РФ 11 березня, мовиться у заяві відомства.

Кремль не має наміру йти на поступки у переговорах щодо припинення воєнних дій проти України. Джерела інформують про три основні пункти, за якими Москва не сприймає компромісу. Це питання про окуповані території, членство України в НАТО та присутність військ країн Північноатлантичного альянсу у миротворчій місії.