Китай робить певні жести щодо України, але до зміни позиції «ще далеко» – The Guardian
Джерело: The Guardian
За своєю природою балансування на межі – це незручна позиція, яку важко утримувати. Тож не дивно, що намагання Китаю поєднати суперечливі інтереси щодо війни в Україні – зберегти партнерство з Росією “без обмежень”, не завдаючи при цьому надто великої шкоди своїм відносинам із країнами Заходу, – виявилася складною.
Як пояснили у виданні, увага до Китаю посилилася, коли його спецпосланник у справах Євразії Лі Хуей приєднався до переговорів у Саудівській Аравії. При цьому відомо, що ще на початку літа Пекін відмовився брати участь в аналогічних переговорах у Копенгагені.
За словами європейських посадовців, поведінку КНР в Джидді можна вважати “активною” і “конструктивною”. Проте, на думку дипломатів ЄС, Китай “маневрує навколо конфлікту, а не принципово змінює свою позицію щодо нього”.
Британське видання нагадало, що Сі Цзіньпін нарешті провів телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським у квітні, але тільки після того, як високопоставлений китайський дипломат спровокував скандал, поставивши під сумнів суверенітет колишніх радянських республік.
Водночас зазначено, що минулого місяця глава МI6 Річард Мур заявив, що Пекін був “абсолютним співучасником” Росії у війні проти України, підтримуючи агресора дипломатично і просуваючи російську пропаганду.
Китай не критикує повномасштабне вторгнення і навіть не визнає його таким, при цьому гостро висловлюється про “західні односторонні санкції”.
Хоча китайські фірми передають Україні обладнання, корисне як для військових, так і для цивільних, наприклад, бронежилети і безпілотники, проте не постачає зброю і не хоче ескалації конфлікту або його поширення на ширший регіон.
При цьому Китай знає, що його партнерство з Росією погіршило ставлення європейців до Пекіна.
Своєю чергою, китайські висловлювання “схвильованості” щодо застосування ядерної зброї виглядають як натяки Заходу: “не штовхайте Володимира Путіна надто далеко”.
Окрім того, у виданні підкреслили, що Китай вважається найбільшим імпортером українського зерна, тож має цілком прагматичні причини спонукати Росію повернутися до “Чорноморської ініціативи”.
- Міжнародні переговори у Саудівській Аравії, що відбулися у вихідні, допомогли “консолідувати міжнародний консенсус” відносно пошуку мирного вирішення кризи в Україні, заявили у міністерстві закордонних справ Китаю.
- Міністр закордонних справ Китаю Ван І провів телефонну розмову з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Під час розмови він заявив Лаврову, що Китай підтримуватиме незалежну та неупереджену позицію щодо України та намагатиметься знайти політичне врегулювання цього питання.
- Сі Цзіньпін хоче представити Китай як потужного торговельного партнера або небезпечного супротивника практично для будь-якої країни, яка сподівається досягти успіху в 21 столітті.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.