Китай збільшує арсенал ядерної зброї на тлі планів щодо Тайваню, – Reuters
Джерело: Reuters
Китай значно прискорив темпи модернізації та розширення свого ядерного арсеналу.
У березні командувач Стратегічного командування США генерал Ентоні Коттон заявив Конгресу, що директива лідера КНР Сі Цзіньпіна підготувати армію до можливого силового захоплення Тайваню до 2027 року безпосередньо стимулює нарощування ядерної зброї, яка може бути запущена з суші, повітря і моря.
Як розповіли у виданні, у своїй оборонній політиці на 2023 рік Китай поновив давню обіцянку не застосовувати ядерну зброю першим за жодних обставин. Так звана політика “незастосування першою” також включає обіцянку, що Китай не застосовуватиме і не погрожуватиме застосуванням ядерної зброї проти неядерної держави.
У своєму щорічному звіті про військову міць Китаю Пентагон заявив, що, попри публічну позицію КНР, її стратегія може передбачати застосування ядерних ударів у разі загрози командним центрам чи критичній інфраструктурі, а також у випадку можливої поразки китайських військ у війні за Тайвань.
Своєю чергою, Міністерство оборони Китаю відкинуло звинувачення, зауваживши, що країна дотримується виключно оборонної ядерної стратегії і засуджує “спроби роздувати дезінформацію про китайську ядерну загрозу”.
За даними “Бюлетеня атомних вчених”, Китай уже накопичив близько 600 боєголовок і будує понад 350 нових ракетних шахт та бази для мобільних пускових установок. Водночас значна частина арсеналу призначена для ракет малої дальності, орієнтованих на регіональні цілі.
Щорічний звіт Пентагону свідчить, що до 2030 року Народно-визвольна армія Китаю може мати понад 1000 оперативних ядерних боєголовок, від малопотужних високоточних засобів до міжконтинентальних балістичних ракет з мегатонним зарядом.
- Військово-морські сили США працюють над створенням флоту з безпілотних суден, однак поки постають перед низкою невдач.
- Тайвань вивчає досвід України, щоб розробити морські дрони та використовувати їх як ефективний і недорогий засіб захисту від можливого вторгнення Китаю.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.