Київ увійшов до ТОП-10 найгірших міст для життя — The Economist
Джерело: The Economist
Київ опанував дев’яте місце у рейтингу найгірших міст для життя за версією журналу The Economist. Українська столиця потрапляє в ТОП-10 антирейтингу вже другий рік поспіль через низьку оцінку стабільності.
Київ опинився між Каракасом (столиця Венесуели) та Порт-Морсбі (столиця Папуа-Нова Гвінея). Ще ниже у рейтингу вказали Хараре (Зімбабве), Дхака (Бангладеш), Карачі (Пакистан), Лагос (Нігерія), Алжир, Тріполі (Лівія) і Дамаск (Сирія).
Найнижче в рейтингу опинився Дамаск — місто залишається найменш придатним для життя з 2013 року. Дамаск набрав всього 30,7 бала у 2024 році, а його оцінку стабільності встановили на рівні 20 балів, так само як і Карачі (Пакистан).
“Київ також показує погані результати в цій категорії, опускаючись у десятку міст-аутсайдерів індексу другий рік поспіль”, – зазначається в матеріалі.
Фото: The Economist
Дослідження провела дочірня компанія EIU, що оцінила придатність для життя 173 населених пунктів. Під час формування рейтингу використали п’ять категорій:
- Стабільність;
- Охорона здоров’я;
- Культура і навколишнє середовище;
- Освіта;
- Інфраструктура.
На протилежному кінці рейтингу, на першому місці серед найкращих міст для життя, перебуває Відень (Австрія). Місто утримує цю позицію третій рік поспіль.
Австрійська столиця отримала ідеальні бали в чотирьох із п’яти категорій індексу. Утім відсутність великих спортивних заходів сприяла її нижчому результату в 93,5 бала зі 100 у категорії культури та довкілля.
Крім Відня, три інших європейських міста увійшли до п’ятірки найкращих: Копенгаген (Данія), Цюріх (Швейцарія) і Женева (Швейцарія). Ці міста характеризуються скромною чисельністю населення, що, як правило, призводить до нижчого рівня злочинності та менш завантажених доріг і систем громадського транспорту.
Фото: The Economist
- HR-технологічна компанія Remote представила глобальний індекс балансу життя і роботи за 2023 рік.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.