Київ увійшов до ТОП-10 найгірших міст для життя — The Economist
Джерело: The Economist
Київ опанував дев’яте місце у рейтингу найгірших міст для життя за версією журналу The Economist. Українська столиця потрапляє в ТОП-10 антирейтингу вже другий рік поспіль через низьку оцінку стабільності.
Київ опинився між Каракасом (столиця Венесуели) та Порт-Морсбі (столиця Папуа-Нова Гвінея). Ще ниже у рейтингу вказали Хараре (Зімбабве), Дхака (Бангладеш), Карачі (Пакистан), Лагос (Нігерія), Алжир, Тріполі (Лівія) і Дамаск (Сирія).
Найнижче в рейтингу опинився Дамаск — місто залишається найменш придатним для життя з 2013 року. Дамаск набрав всього 30,7 бала у 2024 році, а його оцінку стабільності встановили на рівні 20 балів, так само як і Карачі (Пакистан).
“Київ також показує погані результати в цій категорії, опускаючись у десятку міст-аутсайдерів індексу другий рік поспіль”, – зазначається в матеріалі.
Фото: The Economist
Дослідження провела дочірня компанія EIU, що оцінила придатність для життя 173 населених пунктів. Під час формування рейтингу використали п’ять категорій:
- Стабільність;
- Охорона здоров’я;
- Культура і навколишнє середовище;
- Освіта;
- Інфраструктура.
На протилежному кінці рейтингу, на першому місці серед найкращих міст для життя, перебуває Відень (Австрія). Місто утримує цю позицію третій рік поспіль.
Австрійська столиця отримала ідеальні бали в чотирьох із п’яти категорій індексу. Утім відсутність великих спортивних заходів сприяла її нижчому результату в 93,5 бала зі 100 у категорії культури та довкілля.
Крім Відня, три інших європейських міста увійшли до п’ятірки найкращих: Копенгаген (Данія), Цюріх (Швейцарія) і Женева (Швейцарія). Ці міста характеризуються скромною чисельністю населення, що, як правило, призводить до нижчого рівня злочинності та менш завантажених доріг і систем громадського транспорту.
Фото: The Economist
- HR-технологічна компанія Remote представила глобальний індекс балансу життя і роботи за 2023 рік.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.