Латвія готова приєднатися до переговорів із розблокування кордону України та Польщі

Джерело: пресслужба МЗС Латвії

Очільник МЗС Латвії Кріш’яніс Каріньш під час телефонної розмови з міністром з європейських питань в уряді Польщі Шимоном Шинковським вель Сенком закликав його шукати вихід із ситуації, що склалася на кордоні з Україною через протест польських перевізників, та висловив готовність допомогти.

“Міністр закордонних справ заявив про готовність Латвії долучитися і сприяти пошуку виходу із ситуації”, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, міністри двох країн обговорили майбутній саміт Євроради, у межах якого повинні розглядатися питання щодо відкриття з Україною переговорів про вступ до ЄС.

Каріньш підтвердив тверду підтримку Латвією України. За його словами, Україна належить до Європи, тому Латвія виступає за початок переговорів про вступ України до ЄС уже цього року.

ДОВІДКОВО. 6 листопада польські перевізники розпочали протест, мета якого – домогтися від уряду України повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Європейським Союзом до 30 червня 2024 року. Зокрема протестувальники вимагають, щоб угода була розірвана, а дозвільний режим перетину кордону відновили з 1 січня.

Своєю чергою, страйк спричинив повну зупинку руху на трьох прикордонних пунктах пропуску між Польщею та Україною: “Дорогуськ – Ягодин”, “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська”.

23 листопада польські аграрії приєдналися до протесту місцевих перевізників і, висуваючи свої вимоги, розпочали блокаду руху вантажного транспорту на пункті пропуску “Медика – Шегині” неподалік від Перемишля.

Україна звернулася з офіційною нотою до МЗС Польщі з вимогою термінового розблокування кордону, оскільки блокада створює реальні загрози для життя і здоров’я людей.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.