Латвія продовжила посилений режим контролю кордону з Білоруссю
Джерело: пресслужба уряду Латвії
10 вересня уряд Латвії продовжив режим роботи системи посиленої охорони кордону з Білоруссю до 31 грудня 2024 року. Це викликано тим, що велика кількість мігрантів продовжують спроби нелегально проникнути до Євросоюзу через білорусько-латвійський кордон.
Спершу передбачалося, що посилений режим на кордоні з Білоруссю триватиме до кінця вересня.
При ухваленні рішення враховувалися і ризики, пов’язані з підтримуваною авторитарним режимом у Мінську війною Росії проти України.
Протяжність кордону Латвії та Білорусі становить 172 км. Латвія, як і Польща та Литва, звинувачує білоруського самопроголошеного президента Олександра Лукашенка у тому, що той переправляє мігрантів до латвійського кордону, щоб полегшити їм перехід до Латвії. Припускають, що білоруська влада використовує мігрантів як засіб політичного тиску.
Зростання нелегальних перетинів з Білорусі спостерігалося також і в Польщі. Влада повідомляє, що з початку цього року до Польщі з Білорусі нелегально в’їхало понад 19 тис. осіб проти 16 тис. за весь 2022 рік.
Міграційний сплеск змусив Польщу посилити армійську підтримку вздовж кордону — уряд направив 2000 військових. Міноборони також заявляло, що Польща планує перекинути до кордону з РБ до 10 тисяч додаткових військових для підтримки Прикордонної служби.
Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
У ніч проти 5 липня підрозділи Сил безпілотних систем Збройних Сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали удару по об’єкту воєнно-промислового комплексу країни-агресора — акціонерному товариству “ВНДІР-Прогрес” у місті Чебоксари, Чуваська Республіка РФ.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 4 липня. Від початку цієї доби відбулося 136 бойових зіткнень.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї повідомив високопоставленому дипломату ЄС, що Китай не може прийняти поразки Росії у війні проти України, оскільки це дозволить США зосередитись виключно на Пекіні.
У четвер, 3 липня, Сили оборони України вдруге за тиждень успішно вдарили по командному пункту 8-ї загальновійськової армії ЗС РФ. Також було уражено командний пункт 20-ї мотострілецької дивізії противника на тимчасово окупованій території Донецької області.
У п’ятницю, 4 липня, поблизу тимчасово окупованого селища Стрілкове на Херсонщині підірвався автомобіль Chevrolet Aveo. Внаслідок вибуху загинули троє військових із російського центру безпілотних систем “Барс-Сармат”.