Латвія продовжила посилений режим контролю кордону з Білоруссю
Джерело: пресслужба уряду Латвії
10 вересня уряд Латвії продовжив режим роботи системи посиленої охорони кордону з Білоруссю до 31 грудня 2024 року. Це викликано тим, що велика кількість мігрантів продовжують спроби нелегально проникнути до Євросоюзу через білорусько-латвійський кордон.
Спершу передбачалося, що посилений режим на кордоні з Білоруссю триватиме до кінця вересня.
При ухваленні рішення враховувалися і ризики, пов’язані з підтримуваною авторитарним режимом у Мінську війною Росії проти України.
Протяжність кордону Латвії та Білорусі становить 172 км. Латвія, як і Польща та Литва, звинувачує білоруського самопроголошеного президента Олександра Лукашенка у тому, що той переправляє мігрантів до латвійського кордону, щоб полегшити їм перехід до Латвії. Припускають, що білоруська влада використовує мігрантів як засіб політичного тиску.
Зростання нелегальних перетинів з Білорусі спостерігалося також і в Польщі. Влада повідомляє, що з початку цього року до Польщі з Білорусі нелегально в’їхало понад 19 тис. осіб проти 16 тис. за весь 2022 рік.
Міграційний сплеск змусив Польщу посилити армійську підтримку вздовж кордону — уряд направив 2000 військових. Міноборони також заявляло, що Польща планує перекинути до кордону з РБ до 10 тисяч додаткових військових для підтримки Прикордонної служби.
Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
Переговори між Росією, Україною та США в Абу-Дабі відбулися після провалу попереднього раунду зустрічей у лютому, однак завершилися без суттєвих результатів.
11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.
Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.
На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.