Латвія затвердила план будівництва фортифікаційних споруд на кордоні з РФ та РБ

Джерело: пресслужба Міноборони Латвії

Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.

План укріплення східного кордону та протидії мобільності ворожих військ є частиною ініціативи “Балтійська оборонна лінія”, що охоплює весь кордон з РФ та РБ.

Збройні сили країни мають намір створити форпости підтримки Сил оборони – оборонні пости з посиленими спорудами та укріпленням військ із різними смугами перешкод, протитанковими ровами, сховищами боєприпасів і мін.

Згідно з планами оборони, зміцнення східного кордону відновиться в березні цього року, а загальні інвестиції в зміцнення оборони на східному кордоні досягнуть 303 мільйонів євро протягом наступних п’яти років.

Щоб запобігти переміщенню ворога, Латвія реконструює існуючі дороги, аби зробити кордон більш безпечним, додавши протитанкові рови, а дренажні канави на прикордонній ділянці переобладнають у протитанкові рови.

Також встановлять смуги перешкод різних типів. Наприклад, протитанкові рови укріплять бетонними блоками та конструкціями, такими як “зуби дракона” та протитанкові міни. Лінії перешкод адаптують до рельєфу, повністю використовуючи природні перешкоди, такі як болота, лісові ділянки тощо.

Прикордонну територію також обладнають спеціально відведеними та безпечними сховищами для зберігання вибухівки, мін та інженерного обладнання, що можна буде оперативно відправити для посилення лінії оборони. Латвія також розробить плани, які детально описуватимуть, як підготуватися до негайного та ефективного закриття основних транспортних шляхів, таких як дороги, залізничні лінії та мости, щоб запобігти просуванню ворога.

Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.

  • Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
  • У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої ​​війни.
  • Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
  • Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.