Латвія затвердила план будівництва фортифікаційних споруд на кордоні з РФ та РБ

Джерело: пресслужба Міноборони Латвії

Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.

План укріплення східного кордону та протидії мобільності ворожих військ є частиною ініціативи “Балтійська оборонна лінія”, що охоплює весь кордон з РФ та РБ.

Збройні сили країни мають намір створити форпости підтримки Сил оборони – оборонні пости з посиленими спорудами та укріпленням військ із різними смугами перешкод, протитанковими ровами, сховищами боєприпасів і мін.

Згідно з планами оборони, зміцнення східного кордону відновиться в березні цього року, а загальні інвестиції в зміцнення оборони на східному кордоні досягнуть 303 мільйонів євро протягом наступних п’яти років.

Щоб запобігти переміщенню ворога, Латвія реконструює існуючі дороги, аби зробити кордон більш безпечним, додавши протитанкові рови, а дренажні канави на прикордонній ділянці переобладнають у протитанкові рови.

Також встановлять смуги перешкод різних типів. Наприклад, протитанкові рови укріплять бетонними блоками та конструкціями, такими як “зуби дракона” та протитанкові міни. Лінії перешкод адаптують до рельєфу, повністю використовуючи природні перешкоди, такі як болота, лісові ділянки тощо.

Прикордонну територію також обладнають спеціально відведеними та безпечними сховищами для зберігання вибухівки, мін та інженерного обладнання, що можна буде оперативно відправити для посилення лінії оборони. Латвія також розробить плани, які детально описуватимуть, як підготуватися до негайного та ефективного закриття основних транспортних шляхів, таких як дороги, залізничні лінії та мости, щоб запобігти просуванню ворога.

Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.

  • Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
  • У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої ​​війни.
  • Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
  • Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.

14 жовтня російські війська вкотре здійснили авіаудар по житловій забудові Краматорська, що на Донеччині. Внаслідок атаки є загиблі, також поранень зазнали четверо осіб.

14 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав ухвалення Виконавчою радою ЮНЕСКО на її 225-й сесії рішення “Подальший розгляд ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)”.

Литва заморожує активи російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана в межах національних санкцій проти них.

14 жовтня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на повідомлення про обмеження швидкості роботи терміналів Starlink в Україні.

Україна та 47 держав спільно з Європейським Союзом засудили російську агресію, ядерну риторику Кремля та удари по українській енергетичній інфраструктурі. На загальних дебатах Першого комітету 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН оприлюднили заяву щодо порушень Росією міжнародного права та ситуації на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС.