Латвія затвердила план будівництва фортифікаційних споруд на кордоні з РФ та РБ

Джерело: пресслужба Міноборони Латвії

Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.

План укріплення східного кордону та протидії мобільності ворожих військ є частиною ініціативи “Балтійська оборонна лінія”, що охоплює весь кордон з РФ та РБ.

Збройні сили країни мають намір створити форпости підтримки Сил оборони – оборонні пости з посиленими спорудами та укріпленням військ із різними смугами перешкод, протитанковими ровами, сховищами боєприпасів і мін.

Згідно з планами оборони, зміцнення східного кордону відновиться в березні цього року, а загальні інвестиції в зміцнення оборони на східному кордоні досягнуть 303 мільйонів євро протягом наступних п’яти років.

Щоб запобігти переміщенню ворога, Латвія реконструює існуючі дороги, аби зробити кордон більш безпечним, додавши протитанкові рови, а дренажні канави на прикордонній ділянці переобладнають у протитанкові рови.

Також встановлять смуги перешкод різних типів. Наприклад, протитанкові рови укріплять бетонними блоками та конструкціями, такими як “зуби дракона” та протитанкові міни. Лінії перешкод адаптують до рельєфу, повністю використовуючи природні перешкоди, такі як болота, лісові ділянки тощо.

Прикордонну територію також обладнають спеціально відведеними та безпечними сховищами для зберігання вибухівки, мін та інженерного обладнання, що можна буде оперативно відправити для посилення лінії оборони. Латвія також розробить плани, які детально описуватимуть, як підготуватися до негайного та ефективного закриття основних транспортних шляхів, таких як дороги, залізничні лінії та мости, щоб запобігти просуванню ворога.

Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.

  • Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
  • У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої ​​війни.
  • Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
  • Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.