Латвія затвердила план будівництва фортифікаційних споруд на кордоні з РФ та РБ
Джерело: пресслужба Міноборони Латвії
Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
План укріплення східного кордону та протидії мобільності ворожих військ є частиною ініціативи “Балтійська оборонна лінія”, що охоплює весь кордон з РФ та РБ.
Збройні сили країни мають намір створити форпости підтримки Сил оборони – оборонні пости з посиленими спорудами та укріпленням військ із різними смугами перешкод, протитанковими ровами, сховищами боєприпасів і мін.
Згідно з планами оборони, зміцнення східного кордону відновиться в березні цього року, а загальні інвестиції в зміцнення оборони на східному кордоні досягнуть 303 мільйонів євро протягом наступних п’яти років.
Щоб запобігти переміщенню ворога, Латвія реконструює існуючі дороги, аби зробити кордон більш безпечним, додавши протитанкові рови, а дренажні канави на прикордонній ділянці переобладнають у протитанкові рови.
Також встановлять смуги перешкод різних типів. Наприклад, протитанкові рови укріплять бетонними блоками та конструкціями, такими як “зуби дракона” та протитанкові міни. Лінії перешкод адаптують до рельєфу, повністю використовуючи природні перешкоди, такі як болота, лісові ділянки тощо.
Прикордонну територію також обладнають спеціально відведеними та безпечними сховищами для зберігання вибухівки, мін та інженерного обладнання, що можна буде оперативно відправити для посилення лінії оборони. Латвія також розробить плани, які детально описуватимуть, як підготуватися до негайного та ефективного закриття основних транспортних шляхів, таких як дороги, залізничні лінії та мости, щоб запобігти просуванню ворога.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
За добу українські захисники ліквідували ще 1 540 загарбників. Станом на 7 вересня загальні втрати противника становлять 1 497 980 осіб.
6 вересня російські війська подовжили обстріл цивільної інфраструктури Сумської області.
З 6 вересня, за рішенням уряду, в Києві вже запровадили диференційоване оповіщення про повітряні тривоги. Відтепер мешканці столиці отримуватимуть повідомлення про конкретний вид та рівень загрози.
Вдень 6 вересня російські війська вдарили по Дніпру, постраждали двоє осіб. Про наслідки атаки поінформував начальник ОВА Олександр Ганжа.
6 вересня спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер уперше прибули до Києва на тлі скептицизму щодо перспектив нових мирних зусиль Вашингтона. Володимир Зеленський відзвітував про початок переговорів.