Латвія затвердила план будівництва фортифікаційних споруд на кордоні з РФ та РБ
Джерело: пресслужба Міноборони Латвії
Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
План укріплення східного кордону та протидії мобільності ворожих військ є частиною ініціативи “Балтійська оборонна лінія”, що охоплює весь кордон з РФ та РБ.
Збройні сили країни мають намір створити форпости підтримки Сил оборони – оборонні пости з посиленими спорудами та укріпленням військ із різними смугами перешкод, протитанковими ровами, сховищами боєприпасів і мін.
Згідно з планами оборони, зміцнення східного кордону відновиться в березні цього року, а загальні інвестиції в зміцнення оборони на східному кордоні досягнуть 303 мільйонів євро протягом наступних п’яти років.
Щоб запобігти переміщенню ворога, Латвія реконструює існуючі дороги, аби зробити кордон більш безпечним, додавши протитанкові рови, а дренажні канави на прикордонній ділянці переобладнають у протитанкові рови.
Також встановлять смуги перешкод різних типів. Наприклад, протитанкові рови укріплять бетонними блоками та конструкціями, такими як “зуби дракона” та протитанкові міни. Лінії перешкод адаптують до рельєфу, повністю використовуючи природні перешкоди, такі як болота, лісові ділянки тощо.
Прикордонну територію також обладнають спеціально відведеними та безпечними сховищами для зберігання вибухівки, мін та інженерного обладнання, що можна буде оперативно відправити для посилення лінії оборони. Латвія також розробить плани, які детально описуватимуть, як підготуватися до негайного та ефективного закриття основних транспортних шляхів, таких як дороги, залізничні лінії та мости, щоб запобігти просуванню ворога.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
1 липня президент Володимир Зеленський провів зустріч з двопартійною делегацією Палати представників Конгресу США, висловивши вдячність зокрема за виділення Конгресом макрофінансової допомоги Україні, водночас акцентувавши на необхідності посилення української ППО.
Відповідно до документа, опублікованого 1 липня, Міжнародний союз електрозв’язку засудив низку інцидентів із втручанням Росії у супутникові системи європейських країн, закликавши припинити глушити GPS-звʼязок.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22.00 1 липня. Ситуація на лінії бойового зіткнення залишається напруженою, але контрольованою. Від початку доби відбулося 161 бойове зіткнення.
В Інституті вивчення війни попередили, що так звана “теорія перемоги” російського президента Володимира Путіна базується на тому, що він “зможе нескінченно прогресувати в Україні”. Аби не стимулюватиме його затягувати війну, Захід має пришвидшивши процес озброєння України.
1 липня Командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив, що за перший місяць літа втрати ворога становили близько 33713 осіб особового складу.