Латвія затвердила план будівництва фортифікаційних споруд на кордоні з РФ та РБ
Джерело: пресслужба Міноборони Латвії
Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
План укріплення східного кордону та протидії мобільності ворожих військ є частиною ініціативи “Балтійська оборонна лінія”, що охоплює весь кордон з РФ та РБ.
Збройні сили країни мають намір створити форпости підтримки Сил оборони – оборонні пости з посиленими спорудами та укріпленням військ із різними смугами перешкод, протитанковими ровами, сховищами боєприпасів і мін.
Згідно з планами оборони, зміцнення східного кордону відновиться в березні цього року, а загальні інвестиції в зміцнення оборони на східному кордоні досягнуть 303 мільйонів євро протягом наступних п’яти років.
Щоб запобігти переміщенню ворога, Латвія реконструює існуючі дороги, аби зробити кордон більш безпечним, додавши протитанкові рови, а дренажні канави на прикордонній ділянці переобладнають у протитанкові рови.
Також встановлять смуги перешкод різних типів. Наприклад, протитанкові рови укріплять бетонними блоками та конструкціями, такими як “зуби дракона” та протитанкові міни. Лінії перешкод адаптують до рельєфу, повністю використовуючи природні перешкоди, такі як болота, лісові ділянки тощо.
Прикордонну територію також обладнають спеціально відведеними та безпечними сховищами для зберігання вибухівки, мін та інженерного обладнання, що можна буде оперативно відправити для посилення лінії оборони. Латвія також розробить плани, які детально описуватимуть, як підготуватися до негайного та ефективного закриття основних транспортних шляхів, таких як дороги, залізничні лінії та мости, щоб запобігти просуванню ворога.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
1 вересня на Майдані відбулося прощання з колишнім головою Верховної Ради та українським діячем Андрієм Парубієм. П’ятий президент України Петро Порошенко вшанував його пам’ять, звернувшись до присутніх із промовою.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у річницю нападу нацистської Німеччини на Польщу зауважив, що агресії передували численні спроби умиротворення. Міністр закликав союзників не повторювати помилок історії.
Металургія РФ переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У липні виробництво впало на 10,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, що є найгіршим показником щонайменше за 3,5 року.
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру очільнику Чеченської республіки в Росії Рамзану Кадирову, який наказав використовувати українських полонених як “живий щит” для росіян.
Сполучені Штати понад століття покладалися на тротил (TNT) для військових потреб і комерційного використання. Його виробляли мільйонами тонн під час світових воєн і аж до 1980-х, коли Міністерство оборони закрило останнє підприємство через небезпечні відходи. Відтоді США залежали від імпорту з Китаю, Росії, Польщі та України.