Латвія знову запроваджує військовий призов, щоб стримати РФ від вторгнення в Європу, – МЗС

Джерело: The Telegraph

Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.

Обов’язкова служба набула чинності на початку січня 2024 року.

“Ми повторно запровадили призов. Ми використовуємо це, щоб збільшити розмір нашого активного резерву”, — сказав Каріньш.

Відтак усі громадяни чоловічої статі віком від 18 до 27 років повинні будуть пройти рік служби, включно з тими, хто проживає за кордоном.

Ті, хто відмовляється служити, можуть бути оштрафовані або ув’язнені, хоча будуть застосовуватися деякі винятки, зокрема для тих, хто має проблеми зі здоров’ям, одиноких батьків і осіб із подвійним громадянством, які вже служили за кордоном.

У Латвії призовники отримають місячну зарплату до 300 євро і будуть розміщені в армійських казармах. Їм буде дозволено взяти відпустку до одного місяця.

Каріньш сказав, що їх “включать у професійні підрозділи”, щоб вони навчилися необхідним навичкам і переконалися, що вони “повністю споряджені” для бою.

План Латвії полягає в тому, щоб мати боєздатні сили з 61 000 військовослужбовців, розділених між чинними військами та резервними частинами.

“Ми повинні бути в такому стані готовності, щоб російські генерали та російські політичні класи чітко бачили, що напрямок Європи є забороненим”, – сказав міністр закордонних справ Латвії.

Він також додав, що навіть після перемоги України у війні Росія все ще залишатиметься загрозою для Європи.

“Уявіть собі позитивний результат української війни – всю українську територію звільнено, і війна закінчується. Але в той день Росія все ще залишається загрозою”, – сказав Каріньш. 

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.