Латвія знову запроваджує військовий призов, щоб стримати РФ від вторгнення в Європу, – МЗС

Джерело: The Telegraph

Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.

Обов’язкова служба набула чинності на початку січня 2024 року.

“Ми повторно запровадили призов. Ми використовуємо це, щоб збільшити розмір нашого активного резерву”, — сказав Каріньш.

Відтак усі громадяни чоловічої статі віком від 18 до 27 років повинні будуть пройти рік служби, включно з тими, хто проживає за кордоном.

Ті, хто відмовляється служити, можуть бути оштрафовані або ув’язнені, хоча будуть застосовуватися деякі винятки, зокрема для тих, хто має проблеми зі здоров’ям, одиноких батьків і осіб із подвійним громадянством, які вже служили за кордоном.

У Латвії призовники отримають місячну зарплату до 300 євро і будуть розміщені в армійських казармах. Їм буде дозволено взяти відпустку до одного місяця.

Каріньш сказав, що їх “включать у професійні підрозділи”, щоб вони навчилися необхідним навичкам і переконалися, що вони “повністю споряджені” для бою.

План Латвії полягає в тому, щоб мати боєздатні сили з 61 000 військовослужбовців, розділених між чинними військами та резервними частинами.

“Ми повинні бути в такому стані готовності, щоб російські генерали та російські політичні класи чітко бачили, що напрямок Європи є забороненим”, – сказав міністр закордонних справ Латвії.

Він також додав, що навіть після перемоги України у війні Росія все ще залишатиметься загрозою для Європи.

“Уявіть собі позитивний результат української війни – всю українську територію звільнено, і війна закінчується. Але в той день Росія все ще залишається загрозою”, – сказав Каріньш. 

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.