Латвія знову запроваджує військовий призов, щоб стримати РФ від вторгнення в Європу, – МЗС
Джерело: The Telegraph
Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
Обов’язкова служба набула чинності на початку січня 2024 року.
“Ми повторно запровадили призов. Ми використовуємо це, щоб збільшити розмір нашого активного резерву”, — сказав Каріньш.
Відтак усі громадяни чоловічої статі віком від 18 до 27 років повинні будуть пройти рік служби, включно з тими, хто проживає за кордоном.
Ті, хто відмовляється служити, можуть бути оштрафовані або ув’язнені, хоча будуть застосовуватися деякі винятки, зокрема для тих, хто має проблеми зі здоров’ям, одиноких батьків і осіб із подвійним громадянством, які вже служили за кордоном.
У Латвії призовники отримають місячну зарплату до 300 євро і будуть розміщені в армійських казармах. Їм буде дозволено взяти відпустку до одного місяця.
Каріньш сказав, що їх “включать у професійні підрозділи”, щоб вони навчилися необхідним навичкам і переконалися, що вони “повністю споряджені” для бою.
План Латвії полягає в тому, щоб мати боєздатні сили з 61 000 військовослужбовців, розділених між чинними військами та резервними частинами.
“Ми повинні бути в такому стані готовності, щоб російські генерали та російські політичні класи чітко бачили, що напрямок Європи є забороненим”, – сказав міністр закордонних справ Латвії.
Він також додав, що навіть після перемоги України у війні Росія все ще залишатиметься загрозою для Європи.
“Уявіть собі позитивний результат української війни – всю українську територію звільнено, і війна закінчується. Але в той день Росія все ще залишається загрозою”, – сказав Каріньш.
- В Естонії заявили про готовність видавати Україні чоловіків мобілізаційного віку, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення РФ.
- Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що у 2024 році розпочнеться мобілізація українських чоловіків, які живуть за кордоном.
- Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус закликав запровадити у Німеччині систему призову на зразок Швеції, де з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Військовозобов’язані проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, одначе, до армії беруть лише невелику частину з них.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.