Лейбористи зберігають владу в Норвегії після напружених виборів
Джерело: The Guardian
Норвезька Лейбористська партія, очолювана прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере, ймовірно, залишиться при владі після дострокових виборів, результати яких засвідчили незначну перевагу лівоцентристів та зростання підтримки популістської правої Партії прогресу.
Після підрахунку 75% голосів державний мовник NRK прогнозує, що лівоцентристські сили отримають 89 місць у парламенті, тоді як правоцентристи – 80. Для формування більшості потрібно щонайменше 85 місць.
“Дуже близько, але лівоцентристи лідирують”, – заявив директор з досліджень Норвезької національної програми з вивчення виборів Йоганнес Берг. Водночас він підкреслив, що Партія прогресу показала найкращий результат за останні роки, фактично подвоївши підтримку порівняно з попередніми виборами.
Лейбористи залишаються найбільшою політичною силою країни, тоді як Консервативна партія зазнала найгіршої поразки за два десятиліття. Серед ключових тем кампанії були зростання вартості життя, податки на багатство, інвестиції норвезького нафтового фонду в Ізраїль та майбутні відносини з адміністрацією Дональда Трампа.
Підтримка Партії прогресу виявилася особливо високою серед молодих чоловіків, що дехто вже охрестив “магафікацією” норвезької політики. Спостерігачі не виключали, що у разі перемоги правих її лідерка Сільві Лістхауг могла б очолити уряд.
Попередні підрахунки свідчать, що прем’єр Йонас Гар Стере, який керує країною з 2021 року, збереже свою посаду. Очікується також, що колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг, який активно підтримував Лейбористську партію під час кампанії, обійме посаду міністра фінансів.
Вибори супроводжувалися рекордною явкою: 1,9 мільйона громадян проголосували достроково, більшість цих бюлетенів були враховані ще до закриття виборчих дільниць. Попри зростання популярності правих, перемога лівоцентристів робить Норвегію винятком серед сусідніх скандинавських країн – у Швеції та Фінляндії наразі при владі перебувають праві уряди.
- Центральна виборча комісія (ЦВК) Молдови 3 серпня вирішила виключити чотири партії зі списку тих, що мають право брати участь у парламентських виборах 28 вересня. Серед них “Альтернативні сили порятунку Молдови”, партія “Шанс” і партія “Перемога”, які входять до проросійського блоку “Перемога”, близького до засудженого олігарха-втікача Ілана Шора.
Президент Володимир Зеленський провів переговори з очільницею Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо. Ключовими темами діалогу стали залучення коштів на ремонт пошкоджених енергооб’єктів та відновлення захисного конфайнменту над четвертим блоком Чорнобильської АЕС.
Верховний суд Ізраїлю 26 квітня зобов’язав державу припинити виплату фінансових субсидій представникам ультраортодоксальної громади, які відмовляються від військового призову. Судді обґрунтували це відсутністю конкретних кроків з боку уряду щодо залучення релігійних чоловіків до служби.
26 квітня глава МЗС України Андрій Сибіга прокоментував стрілянину під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні.
Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков підтвердив, що господар Кремля планує зустріч з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі, котрий 27 квітня прибуде до Росії з візитом.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нещодавній інцидент зі стріляниною на вечері кореспондентів підтверджує критичну необхідність завершення будівництва нової надзахищеної зали на території Білого дому. Американський лідер наголосив, що цей об’єкт дозволить проводити масштабні заходи у безпечній зоні, недоступній для сторонніх осіб.