Лейбористи зберігають владу в Норвегії після напружених виборів
Джерело: The Guardian
Норвезька Лейбористська партія, очолювана прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере, ймовірно, залишиться при владі після дострокових виборів, результати яких засвідчили незначну перевагу лівоцентристів та зростання підтримки популістської правої Партії прогресу.
Після підрахунку 75% голосів державний мовник NRK прогнозує, що лівоцентристські сили отримають 89 місць у парламенті, тоді як правоцентристи – 80. Для формування більшості потрібно щонайменше 85 місць.
“Дуже близько, але лівоцентристи лідирують”, – заявив директор з досліджень Норвезької національної програми з вивчення виборів Йоганнес Берг. Водночас він підкреслив, що Партія прогресу показала найкращий результат за останні роки, фактично подвоївши підтримку порівняно з попередніми виборами.
Лейбористи залишаються найбільшою політичною силою країни, тоді як Консервативна партія зазнала найгіршої поразки за два десятиліття. Серед ключових тем кампанії були зростання вартості життя, податки на багатство, інвестиції норвезького нафтового фонду в Ізраїль та майбутні відносини з адміністрацією Дональда Трампа.
Підтримка Партії прогресу виявилася особливо високою серед молодих чоловіків, що дехто вже охрестив “магафікацією” норвезької політики. Спостерігачі не виключали, що у разі перемоги правих її лідерка Сільві Лістхауг могла б очолити уряд.
Попередні підрахунки свідчать, що прем’єр Йонас Гар Стере, який керує країною з 2021 року, збереже свою посаду. Очікується також, що колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг, який активно підтримував Лейбористську партію під час кампанії, обійме посаду міністра фінансів.
Вибори супроводжувалися рекордною явкою: 1,9 мільйона громадян проголосували достроково, більшість цих бюлетенів були враховані ще до закриття виборчих дільниць. Попри зростання популярності правих, перемога лівоцентристів робить Норвегію винятком серед сусідніх скандинавських країн – у Швеції та Фінляндії наразі при владі перебувають праві уряди.
- Центральна виборча комісія (ЦВК) Молдови 3 серпня вирішила виключити чотири партії зі списку тих, що мають право брати участь у парламентських виборах 28 вересня. Серед них “Альтернативні сили порятунку Молдови”, партія “Шанс” і партія “Перемога”, які входять до проросійського блоку “Перемога”, близького до засудженого олігарха-втікача Ілана Шора.
Компанія Tengizchevroil, яку очолює американська Chevron, опинилася в центрі нового екологічного спору з владою Казахстану. Розгляд питання про адміністративну відповідальність призупинили до завершення досудового оскарження.
Кількість членів правлячої Лейбористської партії Великої Британії скоротилася за рік на 20% – із понад 333 тисяч до майже 265 тисяч. Відтік відбувався на тлі скандалів, непопулярних рішень уряду Кіра Стармера та конфлікту керівництва з лівим крилом партії.
Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф звинуватив президента США Дональда Трампа у “театральній дипломатії”. Заява пролунала на тлі суперечливих повідомлень Вашингтона й Тегерана про можливі переговори щодо відкриття Ормузької протоки.
Сполучені Штати можуть поширити обов’язкову перевірку соцмереж на іноземних журналістів, які звертаються по візи для роботи в країні. Про зміни повідомили американські медіа з посиланням на внутрішній документ Державного департаменту.
Європейські збірні все ще можуть бойкотувати турніри ФІФА, зокрема чемпіонат світу. УЄФА заявила, що відмова Джанні Інфантіно від плану продажу часток у головних змаганнях приватним інвесторам не вирішила конфлікт.